Ртутні термометри десятиліттями були стандартом для вимірювання температури, однак сьогодні вони все частіше опиняються під забороною. Причина проста: ртуть — один із найтоксичніших металів, який завдає шкоди не лише людині, а й природі. Навіть кілька крапель, що вивільнилися з розбитого термометра, можуть стати джерелом небезпеки, якщо з ними неправильно поводитися.
Країни світу, включно з Україною, поступово відмовляються від виробництва та використання ртутних вимірювальних приладів, замінюючи їх безпечними електронними або інфрачервоними аналогами. Проте в багатьох домівках такі термометри досі є, і важливо знати, як правильно їх зберігати та куди здавати, аби не нашкодити собі й довкіллю.
Чим небезпечна ртуть для людини та довкілля
Потрапляючи в організм через дихальні шляхи, ртутні випари накопичуються в нирках, печінці та нервовій системі.
Ртуть не розкладається в природі, а мігрує по харчовому ланцюгу, отруюючи рибу, тварин і людину.
Навіть 2–3 грами (стільки в середньому містить один термометр) можуть стати причиною серйозного отруєння.
Короткий огляд законодавчих обмежень та світових тенденцій
Мінаматська конвенція (2013 р.) зобов’язала країни-учасниці зменшувати використання ртуті.
В Україні діють нормативи, які забороняють продаж нових ртутних термометрів у більшості аптек.
Європейський Союз повністю припинив їх виробництво та реалізацію ще у 2009 році.
Небезпека ртутних термометрів
Ртуть у термометрі знаходиться в герметичній колбі, але будь-яке пошкодження — це ризик, який не можна ігнорувати. Її випари непомітні, без запаху та смаку, але вони легко проникають у повітря, яким ми дихаємо.
Як ртуть впливає на організм
Дихальна система: при вдиханні випари проникають у легені та швидко розносяться кровотоком.
Нервова система: з’являються головний біль, дратівливість, порушення сну, тремтіння рук.
Імунітет: тривале отруєння призводить до зниження захисних функцій організму.
Діти та вагітні: найбільш уразливі, адже ртуть може впливати на розвиток мозку плода та дитячої нервової системи.
Скільки ртуті містить один медичний термометр
Тип термометра | Вміст ртуті (г) | Рівень небезпеки |
|---|---|---|
Класичний медичний | 2–3 | Високий |
Технічний (барометр, манометр) | 5–20 | Дуже високий |
Для порівняння: гранично допустима концентрація ртуті в повітрі житлових приміщень — лише 0,0003 мг/м³.
Чому навіть невелика кількість небезпечна
Ртуть легко розбивається на дрібні кульки, які котяться у щілини підлоги, під меблі, де їх важко знайти. У закритому приміщенні температура понад +18 °C прискорює випаровування, і вже за кілька годин концентрація може перевищити безпечні межі.
Що робити, якщо ртутний термометр розбився
Розбитий ртутний термометр — ситуація, яка вимагає швидких і чітких дій. Паніка тут зайва, головне — діяти обережно та дотримуватися правил безпеки.
Покрокова інструкція безпечного збирання ртуті
Виведіть людей і тварин з приміщення, особливо дітей.
Відкрийте вікна для провітрювання, але уникайте протягів, щоб ртуть не розкотилася далі.
Одягніть рукавички та маску для захисту.
Використайте аркуш картону або паперу, щоб зібрати кульки ртуті в одне місце.
Застосуйте липку стрічку або скотч для підбирання дрібних залишків.
Маленькі кульки можна витягнути шприцом без голки або гумовою грушею.
Зібрану ртуть і уламки скла покладіть у скляну банку з водою та щільно закрийте кришкою.
👉 Порада: додайте у воду в банці трохи марганцівки або розчину соди — це уповільнить випаровування ртуті.
Чого категорично не можна робити
Категорично не можна торкатися ртуті голими руками. Не використовуйте пилосос, адже він рознесе пари ртуті та забруднить себе. Також не змивайте ртуть у каналізацію, оскільки вона потрапить у водойми та отруїть їх. Не підмітайте віником, бо він подрібнить краплі на мікрочастинки.
Поради та лайфхаки для зменшення ризику
Щоб зменшити ризик при роботі з ртуттю, варто тримати вдома набір для її збору, який продається в аптеках. У разі розливу необхідно діяти негайно, не відкладаючи. Після завершення збирання потрібно ретельно вимити руки та обличчя з милом, а підлогу — розчином соди або марганцівки.
Утилізація ртутних термометрів: де та як правильно здати
Правильна утилізація ртутних термометрів — це обов’язкова умова безпеки. Викидати їх у звичайне сміття заборонено, адже ртуть може потрапити у ґрунт і воду, створюючи довготривале забруднення.
Перелік місць для прийому та переробки ртутних приладів
Спеціалізовані пункти збору небезпечних відходів при комунальних підприємствах.
Мобільні екобуси, які курсують містами за розкладом.
Деякі аптеки (мають ліцензію на прийом відпрацьованих термометрів).
Санітарно-епідеміологічні служби або центри утилізації відходів.
👉 Порада: дізнайтеся у місцевої ради чи ОСББ про найближчі дати виїзду мобільних пунктів збору.
Як підготувати термометр до здачі
Щоб підготувати термометр до здачі, потрібно помістити його у щільну пластикову або металеву упаковку. Якщо термометр пошкоджений, його слід скласти у скляну банку з водою та щільно закрити. На упаковку обов’язково додайте напис «Містить ртуть».
Що відбувається з ртуттю після утилізації
Після збору ртутні термометри транспортують на спеціальні підприємства, де ртуть відокремлюють від скла та інших матеріалів, очищують та передають на промислові потреби у закритих системах, або ж утилізують методом хімічного зв’язування, перетворюючи на безпечні сполуки.
Безпечні альтернативи ртутним термометрам
Відмова від ртутних термометрів — не лише вимога часу, а й інвестиція у власну безпеку. Сучасний ринок пропонує кілька безпечних варіантів для вимірювання температури, кожен з яких має свої переваги.
Електронні термометри: переваги та недоліки
Переваги:
Швидке вимірювання (30–60 секунд).
Безпечні при падінні.
Багато моделей мають гнучкий наконечник і водозахист.
Недоліки:
Потребують заміни батарейок.
Можуть давати похибку у 0,1–0,3 °C, якщо неправильно користуватися.
Інфрачервоні та безконтактні пірометри
Миттєве вимірювання (1–3 секунди).
Зручні для дітей та під час сну.
Не потребують контакту зі шкірою.
Можуть використовуватися для вимірювання температури поверхонь і рідин.
Гігієнічні чохли та аксесуари для безпеки
Одноразові чохли для електронних і контактних термометрів зменшують ризик передачі інфекцій.
Захисні футляри допомагають уникнути механічних пошкоджень приладу.
🎯 Цікавий факт: перший електронний медичний термометр з’явився у 1960-х роках, але масового поширення набув лише після 2000-х, коли технологія стала доступнішою.
Корисні поради щодо зберігання та використання термометрів
Незалежно від того, який термометр ви обрали — електронний, інфрачервоний чи безконтактний, правильне зберігання та догляд допоможуть продовжити його термін служби та зберегти точність вимірювань.
Щоб запобігти поломці та випадковому розбиттю, зберігайте термометри у спеціальних футлярах або жорстких контейнерах. Не залишайте їх на краю столу чи тумби, адже падіння часто стає причиною пошкоджень. Для сімей з дітьми варто обирати безконтактні моделі, які не потребують тривалого тримання під час вимірювання.
Правильне зберігання передбачає вибір сухого місця без різких перепадів температури та уникання розташування біля джерел тепла або під прямими сонячними променями. Не залишайте батарейки в електронних моделях на довгий час без використання, щоб уникнути їх протікання та пошкодження приладу.
💡 Лайфхак: якщо електронний термометр показує підозріло високі або низькі значення, замініть батарейку та очистіть сенсор — часто це вирішує проблему.
Наостанок
Ртутний термометр — це річ, яка колись була в кожному домі, але сьогодні стала потенційним джерелом небезпеки. Ми вже маємо безпечні, точні та зручні альтернативи, тож варто зробити вибір на користь сучасних технологій і позбутися ртутних приладів правильно.
Ключові моменти, які важливо пам’ятати:
Ртуть небезпечна навіть у малих кількостях — дійте обережно у випадку розливу.
Не викидайте термометри у звичайне сміття — здавайте їх у спеціалізовані пункти.
Безпечні аналоги — це не лише комфорт, а й турбота про здоров’я та довкілля.
Турбота про безпеку починається з маленьких кроків. Якщо сьогодні кожен з нас утилізує хоча б один старий ртутний термометр правильно, завтра ми матимемо чистіше повітря, безпечніші домівки та здоровіше майбутнє для наступних поколінь.
