ru
ua
ru
ua

Cyberpunk 2077 – перший погляд на гру без спойлерів

Проходження Cyberpunk 2077 – через 3116 днів очікування від першого анонсу на Summer Conference у 2012 році до релізу. Нарешті! Руки тремтять, серце в останні дні б’ється якось особливо інтенсивно. За вікном ліниво падає сніг, до Нового року ще пару тижнів, але в душі стійке відчуття, що свято вже почалося. Для мене і ще кількох мільйонів таких же відірваних від реальності геймерів, застиглих у очікуванні. Запійно відігравши 12 годин у нову гру CD Project Red відразу після релізу, поспішаю поділитися враженнями. Без спойлерів! Щоб не зіпсувати задоволення тим, хто тільки планує поїздку в Найт-Сіті.

Хоча я прискіпливо вчитувався в девблоги розробників, розбирав усі епізоди Night City Wire і прошерстив хронологію подій за період з 1990 по 2045 рр., гра все одно змогла здивувати. Майже добу мене неможливо було відірвати від монітора, проходження Кіберпанк 2077 затягнуло. До свинцевої тяжкості в голові, до червоних растрісканих очей. Сон покинув мене, а реальний світ на певний час ніби перестав існувати. Як на мене, це найкращий доказ віртуозної майстерності розробників CD Project Red. Мій Вам реверанс за труди і затяжні кранчі. А тепер – Wake the fuck up, Samurai. We have a city to burn.

Знайомтеся, V

«Все в цьому світі змінюється. Бажаючи залишитися таким же, ти лише обмежуєш себе »

Ghost in the Shell

Ви – кібернетично покращений міський найманець, готовий взятися за будь-яку справу. Якщо вважаєте нагороду гідною своєї персони. Але давайте відразу з’ясуємо – ви ніякий не обраний і не особливий. Просто найманець, чий мозок за збігом обставин стає пристанищем для Кіану Рівза. Вибачте, для Джонні Сільверхенда. Ще точніше – його цифрової примари, що з цього моменту проживає у вашій свідомості. Рокер і терорист, носій хаосу, який відтепер завжди з вами – ласкаво просимо в Night City, bitches. Це не спойлер, а лише сама зав’язка, так що поверніть у піхви свої помідори.

Взагалі, дует Сільверхенда і V це один з найяскравіших аспектів проєкту. Постійні взаємні підколки, сальні жарти та гостроти рясною зливою зрошують розум гравця. За бажанням гравець може налагодити з ним дружбу і сильно до нього прив’язатися, а може налаштувати його проти себе, і тоді … Відверто кажучи, без поняття, що тоді буде. Особисто мені Джонні сподобався, тож я розвивав стосунки із ним тільки у позитивному ключі. Його коментарі задають тон всьому, що відбувається, світ немов стає трохи живішим і наповненішим. І це стосується не тільки основного сюжету – Джонні може вставляти коментарі з приводу і без, навіть коли ГГ просто прогулюється і досліджує околиці поза сюжетних завдань.

Afterlife

Особливо порадував російський дубляж Сільверхенда у виконанні Іллі Блідого. Видно, що актор виклався на повну. Настрій його реплік та інтонації чітко відповідають тому, що відбувається на екрані. До озвучки чоловічого протагоніста у виконанні Єгора Васильєва теж питань немає, за винятком, скажімо так, зниженої емоційності. Ві місцями звучить так, ніби сидить на транквілізаторах. Можливо, це обумовлено холоднокровним характером персонажа. Якщо плануєте відігравати серйозного крутого хлопця зі сталевими кулями, озвучка Васильєва підійде ідеально.

Про сюжет і квести без спойлерів

Що ж, хороший сюжет – це те, що в останні роки вкрай рідко трапляється у відеоіграх. Cyberpunk 2077 як ковток джерельної води в сухій, розтрісканій пустелі.

Він шикарний з точки зору логіки і динаміки розвитку подій. Головні і другорядні персонажі глибоко опрацьовані, за їх розвитком цікаво спостерігати і пізнавати щось нове у процесі діалогів. Вони не виглядають як тупі болванчики, а квестів у дусі «Сходи он до тих хлопців, набий морди і принеси мені ту штуковину» тут немає. Кожен квест, навіть найбільш короткий, це маленька історія, де неминуче є щось цікаве. Чіпляє історія, яскраві і забавні діалоги, неординарна ігрова ситуація або механіка. Видно, що над кожним квестом поляки працювали, засучивши рукава. Те, що я встиг прощупати, виглядає вище всяких похвал.

Наведу маленький приклад із побічних квестів. У ході виконання основного сюжету я натрапив на незнайомого чоловіка зі спущеними штанами. Просить нас відвезти його до Ріпер і каже, що у нього тут «збій імпланта» трапився. По дорозі плаксивим голосом бідолаха нас переконує, мовляв, «Навіть не думай ставити містер Перчик», попутно отримуючи періодичні розряди електрики від пошкодженого модуля. Природно, все це супроводжується забавними репліками. За якийсь час він знову дзвонить і повідомляє, що перевів нам гроші за допомогу. Ну і розповідає, чи зміг Ріпер йому допомогти з його «проблемою». Це лише один приклад, у грі таких мініісторій буквально сотні.

Cyberpunk-20

Головний герой розвивається разом з оточенням, крок за кроком перетворюючись із простого найманця в справжню легенду Night City. Більшість прийнятих вами рішень так чи інакше впливають на події в майбутньому, тож не поспішайте влаштовувати кінець світу для влаштування своїх особистих справ. Цей світ не прощає три речі: дурість, квапливість і неуважність.

Опрацювання побічних квестів тут як мінімум не гірше, ніж у Divinity: Original Sin 2 або в тому ж Відьмаку. Розробники намагалися стрибнути вище голови, щоб не залишитися в тіні, що відкидається власним дітищем The Witcher 3: Wild Hunt. Як на мене, їм це вдалося. Тутешні побічні завдання по глибині наративу часом не поступаються основного сюжету. Я б із задоволенням навів ще кілька прикладів, але не хочу. Чи не відчуваю себе вправі відбирати навіть мізер того задоволення, яке ви відчуєте самі у процесі проходження. Так що залишимо сюжет і пройдемося іншим важливим аспектам геймплея.

Вам може бути цікаво

Найкращі ігри на PS5 у 2021 році

Створення персонажа

«Не дозволяй іншим перевершити себе на шляху самурая»

Ямамото Цунетомо

Гра зустрічає нас екраном вибору минулого:

  1. Дитя вулиць.
  2. Кочівник.
  3. Корпорат.

Cyberpunk-3 Cyberpunk-4 Cyberpunk-5

Від цього вибору залежить те, як буде вести себе головний герой і яким буде початок гри. Весь подальший сюжет так чи інакше залежить від обраного життєвого шляху. Я вважав за краще вперше пройти за колгоспника. Після вибору життєвого шляху переходимо до створення персонажа. Спершу стать:

Cyberpunk-6

Потім нас переносять до більш детального налаштування зовнішності. Тут нам дозволяють вибрати колір шкіри, очей, налаштувати косметичні імпланти, шрами, вибрати татуювання, відрегулювати пластику обличчя і таке інше. Мій V (Ві) вийшов ось таким:

Cyberpunk-7

Вік протагоніста міняти не можна, оскільки у V є власна біографія – народжений/народжена 10 грудня 2054 року, тобто на момент початку гри нам 24 роки.

Після налаштувань зовнішності переходимо до розподілу параметрів. Про них ми розповімо далі, коли будемо говорити про прокачування.

Прокачування героя

V має п’ять параметрів, які можна підвищувати зі зростанням рівня:

  • «Сила»;
  • «Інтелект»;
  • «Реакція»;
  • «Холоднокровність»;
  • «Техніка».

Кожен параметр відкриває доступ до розгалуженого древа умінь. Кожна характеристика відкриває доступ до трьох різних вкладок умінь:

Cyberpunk-14

А ось так виглядає всього лише одна гілка «Реакція» у розділі «Гвинтівки»:

Cyberpunk-15

Прокачування складне і багаторівневе, поки що в цьому всьому ще належить розібратися, але виглядає багатообіцяюче. Багато навичок та здібностей досить цікаві і можуть бути застосовні ізольованими від свого класу, тож до кінця гри кожен зможе розвинути неповторне поєднання навичок і здібностей. Таким чином gameplay Cyberpunk 2077 буде у кожного гравця унікальним, і це прекрасно.

Крім стандартних навичок, ігровий процес кіберпанку змінюється завдяки різним аугментаціям. Герой може вставляти собі механічні протези, удосконалюючи фізичні або розумові здібності.

Cyberpunk-17

Три кіберімпланти в лобову частку, один в оптичну систему, три у кровоносну, два в імунну, і т.д. Ось, як це виглядає на справі:

Cyberpunk-18

Але з цим краще бути обережніше, щоб не зловити кіберпсихоз. Аугментації також змінюють зовнішній вигляд головного героя, тож під кінець гри можна перетворити себе в мало не нову форму життя, та хоч у ніцшеанську надлюдину.

До речі, вибір життєвого шляху ніяк не обмежує гравця. Незалежно від вашого вибору, Cyberpunk 2077 дозволяє в підсумку вам стати ким завгодно:

  • влучним стрільцем, здатним за частки секунд відстрелити кінцівки неуважним супостатам;
  • майстерним нетранером, здатним отримати контроль над будь-яким пристроєм або кіборгом;
  • дипломатичним переговірником, що спритно маніпулює оточенням для досягнення власних цілей;
  • кмітливим інженером, здатним полагодити або зламати будь-який механізм, провести модифікацію зброї, робота, автомобіля і чого завгодно взагалі.

І при цьому гра не змушує вибрати щось одне. Ви цілком можете прокачатися в універсального найманця, який вміє все і потроху. Правда, у цьому випадку доведеться в усьому бути посередністю, адже максимальний рівень обмежений, як і кількість очок навичок. На початкових етапах набагато вигідніше зосередитися на якійсь одній спеціалізації, а вже потім вибрати додаткову. Не забувайте – гра дуже варіативна і в кожному завданні розробники передбачили різні шляхи вирішення поставленого завдання. Творчий підхід тут вітається і заохочується, це вам не сюжетні рейки з Call of Duty.

Пару слів про графіку Cyberpunk 2077 на ПК

Не сказати, що гра випереджає свій час у частині візуалу, але виглядає все досить деталізованим і пропрацьованим. Особливо персонажі – їхні обличчя, одяг, міміка, жести. Я грав на конфігурації Ryzen 5 3600 + RTX 2080 Ti + 16GB RAM DDR4 на максимальних налаштуваннях із включеним Ray Tracing. Відключив хроматичні аберації і зернистість. Ось так це виглядає в результаті в розширенні 1440p:

Cyberpunk-10

До речі, внутрішня обстановка автомобіля дуже порадувала опрацюванням деталей. Взагалі в цій грі дрібниці опрацьовані на еталонному рівні. У цьому плані CD PR цілком здатні задати прочухана Rockstar.

Частоту кадрів не заміряв, але за відчуттями стабільні 60 FPS є. На такій конфігурації грати комфортно, ніяких просідань, статерів або мікрофрізів не виявилося.

Cyberpunk-11

За 10-бальною шкалою графіку я б оцінив на 8 з 10. Вона не проривна, але досить деталізована, рівномірна і жива. Під час гри не виникає відчуття сорому за художників, а, навпаки, у деякі моменти так і хочеться вигукнути «Вау, оце так».

Cyberpunk-12

І пару слів про трасування. Трейлери Кіберпанк 2077 активно просували рейтресинг і було багато промов про те, як ця технологія перетворить Найт-Сіті. Так ось, майже ніякої різниці немає, вона на рівні похибки. Справа максимальні налаштування з RTX, зліва без неї:

Cyberpunk-13

Різниця, м’яко кажучи, скромна, а ось у плані продуктивності вона дуже відчутна. Без трасування частота кадрів різко перевалила за сотню і грати стало в рази комфортніше. Можливо, розробники в майбутніх патчах щось зроблять із відбитками і освітленням, але поки що краще грати без RTX.

За весь час із багами майже не стикався. Єдиний раз був майже на самому початку гри, коли Джекі їв китайську їжу, біля коробки в повітрі висіли текстури паличок. Це єдиний випадок, та й той не можна назвати критичним. Оптимізація гри на висоті, на максимальних налаштуваннях графіки без RTX частота кадрів стабільно тримається в межах 120-144FPS.

Зброя і транспорт

Багатьох цікавить, як у грі поводяться автомобілі та зброя. І те, й інше чудове. Транспорт поводиться реалістично, має інерцію і масу. Схожі відчуття від їзди відчуваєш в GTA 5, коли їдеш від першої особи. Це не симулятор, тож ручного перемикання коробки передач чекати не варто, але їзда по Найт-Сіті приносить задоволення. Особливо приємно їздити на ретро автомобілях, заточених під футуризм. Їздити настійливо рекомендуємо тільки від першої особи. Відчуття в цьому випадку словами передати важко.

Cyberpunk-19

Зброя стріляє хоч і аркадно, але це компенсується її різноманітністю і відчуттями від стрільби. Стріляти у ворогів приємно, і цим все сказано. А ще краще – рубати на капусту за допомогою заточеної катани. Правда, розчленівки у грі як такої немає, за винятком можливості рубати голови. Кров зроблена на 10 з 10. Битися за допомогою зброї дальнього бою приємно, і це не набридає навіть через десятки лютих перестрілок.

На чому грати в Cyberpunk 2077: ПК або консолі

Якщо хочете максимально насолодитися графікою, звичайно варто вибрати версію для ПК. Для гри на максимальних налаштуваннях графіки вам знадобиться відеокарта не менше RTX 2070 Super – це якщо без рейтрейсингу. В ідеалі RTX 3070, вона підійде для 4К-геймингу з RTX. Для гри на середніх-високих підійде RTX 2060 Super, а для бюджетного геймингу досить і GTX 1660. CD Project Red добре оптимізували свій витвір.

Якщо ПК немає, можна сміливо брати гру на PS4 Pro, PS5 або один з Xbox. Звичайно, на консолях нового покоління графіка гри буде гірше, але навіть там вона виглядає достойно.

Наостанок

Cyberpunk 2077 не можна назвати бездоганною грою. Вона не позбавлена ​​недоліків, на релізі у неї є проблеми з багами і відкритим світом. Але з точки зору наративу і сетингу це чудовий витвір, що надає гравцеві абсолютно новий досвід. CD Project Red знову створили гру року, і ми були цьому свідками. Тутешній світ насичений і багатий цікавими побічними завданнями, секретами і пасхалками. Деякі з них цілком здатні прокачати ерудицію. Ось, наприклад, у грі можна знайти електронну книгу:

Cyberpunk-16

Це відсилка на німецького філософа Артура Шопенгауера. І це не просто шматок тексту, це не просто посилання заради посилання. Цей текст перегукується з основним сюжетом і зачіпає питання вічного життя, безсмертя. І таких моментів у грі повно, потрібно лише уважно дивитися сторонами і проходити вдумливо, не поспішаючи. Якщо хочете одним з перших доторкнутися до нового творіння польської студії CD PR, рекомендуємо придбати цифрову копію видання або взяти фізичний диск Cyberpunk 2077 для PS4 або PS5. Good night samurai, it’s time to rest.

Вам сподобалася стаття?

0
Популярне
Що таке конвекція в духовці та як вона працює
Як правильно голитися електробритвою
Windows 10 – яку версiю вибрати
Рептилії: кого можна завести вдома