У список предметів, які людина носить із собою щодня, на одне з перших місць можна сміливо поставити навушники для мобільного телефона, аудіоплеєра і взагалі всього, що може відтворювати музику. У транспорті, на природі, на ранковому пробігу й навіть на роботі навушники супроводжують меломана. Найважливіша їхня якість – це можливість слухати улюблену музику в будь-якому місці й у такий спосіб абстрагуватися від навколишнього світу. І якщо розвиток музичних програвачів зробив музику доступною, то навушники дали змогу її персоналізувати та взяти із собою.
У комплект до мобільних телефонів і аудіоплеєрів зазвичай уже входять навушники, але виробники часто роблять їх «на решту». Вони не вирізняються гарною якістю звучання або зручністю і дуже швидко потребують заміни. Але тут не все так просто. Обираючи нові навушники, можна просто заплутатися в різновидах шнурів, дужок, децибелів, чаш і герців. Не завжди зрозуміло, що ховається за цими словами, та які характеристики справді важливі. Пропонуємо разом зрозуміти це, щоб зробити вибір навушників зваженим і раціональним.
Типи й розміри
Умовно навушники можна поділити на дві категорії: «вкладки», які також називають «крапельками», й повнорозмірні навушники. Найістотніша різниця в них – це діаметр діафрагми, тобто джерела звуку. Вважається, що чим більша діафрагма, тим якіснішим і повнішим буде звучання, але тим більшого розміру будуть самі навушники. Якщо у вкладках діаметр діафрагми рідко перевищує 9 мм, то в студійних моніторних головних телефонах («наукова» назва навушників) він може становити 30 мм і більше. Як перехідний варіант пропонують масу навушників із діаметром діафрагми 15 мм.
З нашого досвіду, не можна однозначно сказати, що маленькі навушники погані, а великі добрі. По-перше, кожен різновид має свої переваги й вади для свого варіанту використання. Крім того, дорогі «вкладки» можуть звучати куди краще, ніж дешеві повнорозмірні навушники. Тому в будь-якому порівнянні важливо завжди пам’ятати про цінову категорію.
Навушники-«вкладки» цінні тим, що не займають багато місця – вони компактні, їх завжди можна носити із собою, просто поклавши в кишеню разом із плеєром. «Вкладки» добрі для людей, яким потрібен компактний варіант доступу до музики в будь-який час і за невелику ціну. Хоча далеко не всі «вкладки» вирізняються доступною ціною – є серед них і hi-end моделі для поціновувачів.
Навушники, що вкладаються у вухо, можуть розміщуватись у вушній раковині або всередині вушного каналу. Під словом «вкладки» заведено мати на увазі перші, а другі в народі називають «вакуумними» навушниками, а то й просто «затичками». У них зазвичай досягається краще звучання, завдяки глибокому розміщенню в каналі та відсіканню зовнішніх шумів. Навушники цього типу щільно сидять у вухах, у них майже не чутно навколишніх звуків. Добрі «затички» мають змінні гумки різного діаметра з м’якого, якісного матеріалу, який мінімізує всі незручності від їх розміщення, а найдорожчі – виробляються за зліпком, зробленим із вушної раковини й каналу їхнього майбутнього власника. Такими пристроями користуються на сцені артисти, для того, щоб чути себе та звуковий супровід без гуркоту багатокіловатної акустичної установки, що грає «в зал».
Утім, далеко не всім меломанам такі навушники подобаються. Багатьох лякає потреба глибокого розміщення, користувачі турбуються за збереження слуху (хоча під час використання якісних навушників і за умови розумної гучності музики причин для таких побоювань немає). Інші ж відкидають «затички» просто тому, що хочуть чути не тільки музику, але й звуки навколишнього світу – врешті, переміщатися містом з «вимкненими» органами слуху може бути просто небезпечно.
Основна причина для нервів у господаря будь-яких навушників – заплутані проводи. У топових вкладках вона розв’язана за допомогою маленької коробочки для навушників, з якою вони продаються. Якщо у комплект до ваших навушників вона не входить, її можна придбати окремо. Вона не займає багато місця й усуває проблему заплутаних проводів. Яскравими прикладами таких навушників є моделі Koss Twins і KEB4. Придумано також і інші способи «боротьби з проводами», але зазвичай досить привчити себе складати та виймати їх із кишені суто певним способом, щоб забути про цю проблему.
І все-таки тільки в повнорозмірних навушниках можна досягти найкращого звучання. Однак це ще не означає, що, купивши перші-ліпші великі навушники, ви відразу отримаєте бажану якість – за неї, як і всюди, треба платити. Зате в таких навушниках можна демонстративно відділитися від навколишнього світу й без зайвих слів продемонструвати тим, хто оточує, що ти їх не чуєш. Слухати музику в повнорозмірних навушниках зручніше вдома або на робочому місці – на вулиці та в транспорті люди, що оточують, зазвичай дивляться на меломана в повнорозмірних навушниках як на інопланетянина. Втім, для когось це, навпаки, бажаний ефект.
Повнорозмірні навушники мають кращу довговічність, ніж «вкладки», а великий розмір дає змогу реалізувати максимум музичних можливостей.
Такі навушники конструктивно можуть мати чаші декількох типів: відкриті, напівзакриті та закриті. Ця характеристика впливає на звуковідтворення на низьких частотах, на чутність звуку в навушниках тим, хто оточує, а також на ступінь ізоляції від навколишнього світу. Музика в них також чується по-різному.
Закриті навушники зазвичай краще відтворюють важку музику – у них відчувається натиск, драйв, щільність звуку. Для підтримки НЧ звук резонує в закритому об’ємі чаші, що дає краще відбиття на басах. Водночас відкриті навушники зазвичай детальніші, краще передають стереоефект, їхнє звучання «відкрите» й «легке», а звук відтворюється з мінімальним спотворенням. Водночас, слухаючи музику у відкритих навушниках, ви залучите до неї й усіх, хто оточує, що їм явно не сподобається.
Кріплення та зручність
Одна з найважливіших характеристик навушників — це зручність. Якщо вони незручні для вас, то хоч яке класне вони даватимуть звучання, довго їх не послухаєш. Тому кріпленню треба приділити особливу увагу.
«Вкладки», крім звичайного варіанту кріплення, можуть кріпитися за допомогою дужки на вухо або через шию. Це зручно для тих, хто носить головні убори або здійснює пробіги. Для дівчат і хлопців із довгим волоссям такий варіант кріплення дасть змогу не зіпсувати зачіску й не буде доставляти незручностей. Моделі з дужкою на вухо не мають тиснути або відгинати його, інакше ви не зможете носити такі навушники більш ніж кілька годин.
Є також навушники, спроектовані спеціально для занять спортом. Вони мають більш ергономічне кріплення й не спадають під час активних рухів.
Повнорозмірні моделі охоплюють голову дужкою зверху, яка вироблена з пластику або металу. Крім того, дужка може мати можливість подовжуватися й укорочуватися. У разі більшої вартості моніторних навушників вони є довгостроковим вкладенням, тому варто особливу увагу звернути на матеріал і якість виготовлення.
Обробка чашок у повнорозмірних навушниках називається амбушурами. Їх виробляють із різних матеріалів – шкіри та шкірозамінника, велюру, поролону. У будь-якому разі, купуючи великі навушники для тривалого прослуховування, важливо їх приміряти – вуха мають повністю розміщуватися всередині амбушурів. Та й взагалі, незалежно від типу, навушники не мають тиснути та викликати дискомфорту. Звісно, людина до всього звикає, але навіщо ж створювати собі зайві клопоти, якщо можна їх заздалегідь уникнути?
Звукові характеристики
Кажуть, сучасні акустичні системи – і навушники зокрема – обирати треба не за технічними характеристиками, а на слух. І справді, ми ж будемо їх слухати й отримувати задоволення, а не вимірювати параметри та вивіряти лінійність. Але все-таки знання й розуміння основних електроакустичних характеристик зайвим не буде ніколи, якщо тема якісного звуковідтворення вас справді турбує.
Людський слух розрізняє звуки з частотою коливань від 15-20 Гц і до 18-22 кГц. Відповідно, всі музичні твори містять звуки в цьому діапазоні, інакше людське вухо їх просто не почує. Умовно весь діапазон частот поділяється на низькі, середні й високі частоти. В ідеальному разі добрі навушники мають охоплювати весь діапазон – від найнижчих частот (15 Гц) і до найвищих (25 кГц). Це гарантує, що ви почуєте всі записані звуки. Однак охоплений діапазон ще не гарантує якість відтворюваної музики. Дуже важливо, щоб на всіх цих частотах звук відтворювався з мінімумом спотворень! А це вже буде складніше висловити в простих цифрах…
Відповідність вхідного сигналу в навушники та його гучності на виході зображається як графік амплітудно-частотної характеристики (АЧХ). Чим рівніша лінія на графіку й чим менші її піки та провали, тим рівнішим буде звучання на різних частотах. Але не варто занадто захоплюватися вивченням графіків АЧХ – річ у тім, що для їх побудови використовуються особливі конструкції, які помітно відрізняються від форми людського вуха (і поготів – від форми конкретно вашого вуха). А отже, і відбиття на різних частотах для вашого вуха буде дещо іншим, ніж для вимірювальної установки. Тому такі графіки можна використовувати тільки для зіставлення, причому тільки в межах моделей від однієї фірми. Різні умови вимірювання АЧХ у різних виробників роблять безглуздими порівняння між різними торговими марками.
Звуковий тиск (SPL) вимірюється в децибелах (дБ, dB) і являє собою показник, який свідчить про гучність джерела звуку, порівнюючи з заданим. Найчастіше як заданий використовується поріг чутливості людського слуху, він приймається за 0 дБ SPL. Щодо максимального рівня, то барабанна перетинка – еластичний орган, і витримує піковий звуковий тиск понад 130 дБ, але впродовж украй коротких відрізків часу. За умови постійного впливу гучної музики може настати поступова деградація слуху. Цей процес легко відстежити за тим, як на знайомих композиціях згодом хочеться додати гучності на 1 одиницю більше. Насправді ж, якщо вам дорогі ваші вуха, вчинити варто якраз навпаки – зробити трохи тихіше, а то й взагалі вимкнути плеєр. І сподіватися, що слух відновиться згодом.
Щодо навушників, то в їх специфікаціях часто вказують інший показник – dBm, або децибел на 1 міліват підведеної потужності. Іноді його називають чутливістю. За умови рівної величини опору (імпедансу) порівнюваних навушників більше число dBm свідчить про те, що навушники будуть голоснішими.
Важливою характеристикою є повний електричний опір навушників, він же – імпеданс. Якщо ви хочете отримувати максимум гучності та якості, потрібно, щоб імпеданс навушників і вихідний опір звукопідсилювальної апаратури були узгоджені між собою. Для цього треба вивчити інструкцію вашого плеєра або телефона – на навушники якого імпедансу розрахований його вихід?
Навушники для портативних пристроїв у середньому мають опір від 32 до 55 Ом. У цих межах на імпеданс можна не звертати особливої уваги – головне, щоб джерело звуку «тягнуло» 32-омне навантаження. В інших випадках діє правило: вихідний опір джерела має бути меншим або рівним опору навантаження (навушників).
Професійні навушники мають опір у 120, 300 або 600 Ом. І хоча їх, загалом, можна під’єднати до плеєра, розрахованого на 32-омні пристрої, звучання їх водночас буде занадто тихим. Для «розгойдання» таких навушників може знадобитися спеціальний підсилювач. Або, якщо йдеться про комп’ютер, – звукова плата з виділеним підсилювачем для високоомних навушників.
Проводи
Довжина проводу має велике значення, проте ще важливішим є його міцність і довговічність. Під час вибору першого параметра головне – не перебирати дві міри: 5-метрові й більше шнури, які потрібні для студій звукозапису, будуть абсолютно зайві, якщо джерело міститься на відстані витягнутої руки. І навпаки, занадто короткі шнури, які не дають змоги «дотягнути» плеєр до кишені рюкзака, теж непрактичні. На щастя, тут усе просто – якщо навушники призначені для застосування з портативною технікою, довжина їхнього шнура рідко перевищує 1,5 м. А найдовші проводи – у навушників для телевізорів, іноді до 7-10 м.
Дорогі повнорозмірні навушники часто обладнуються від’єднуваними змінними проводами – якщо кабель вийшов із ладу, його можна просто замінити. Це дуже великий плюс, оскільки зламання кабелю становить 80% всіх типових проблем із навушниками взагалі. Якщо ж провід незмінний, зверніть увагу на його товщину й тип обплетення. До речі: звитий провід, хоч і має оригінальний вигляд, давно визнаний незручним (оскільки постійно потурає стягнути навушники з вашої голови) і тому вийшов із моди.
Для комп’ютерної техніки придумані також і бездротові системи, що складаються з док-станції-передавача та навушників із приймачем. Вони забезпечують бездротове передавання на відстань від 15 до 150 метрів (залежно від типу каналу – інфрачервоний чи радіо). Є й Bluetooth-стереонавушники, які широко застосовуються з мобільними телефонами, однак їхній максимальний радіус дії досягає 10 метрів. Бездротовими можуть бути й навушники-«вкладки», але це досить дорога професійна система. Деякі моделі обладнані ІЧ-датчиками, але вони мають бути в постійній видимості програвача, що незручно в портативному варіанті використання. Загалом якість звучання бездротових навушників найчастіше помітно поступається їхнім дротовим аналогам – через втрати під час компресії аудіосигналу для його передавання «повітрям».
Мікрофон
Якщо навушники будуть використовуватися не тільки для прослуховування музики, а й для розмов через Skype або спілкування в мережевих іграх, то треба звернути увагу на моделі з вбудованим мікрофоном. Повнорозмірні варіанти підійдуть для використання в парі з комп’ютером. Але для прогулянок вулицями вони досить громіздкі, і краще обрати щось трохи менше за розміром, наприклад, «вкладки» Razor. Оптимально, якщо мікрофон можна відвернути або від’єднати від навушників на період, коли він не потрібен.
Ігрові навушники
Окремий підвид навушників – геймерські. Від продукції для меломанів їх зазвичай відрізняє яскраве забарвлення і специфічне звучання, в якому, передусім, цінується точність позиціювання звуків. Вважається, що гравець мусить завжди мати нагоду на слух визначити, звідки по ньому ведуть вогонь. Крім того, геймерські навушники зазвичай роблять повнорозмірними та зручними для тривалого носіння, оскільки ігрові баталії часто розтягуються на кілька годин.
Є також особливий підвид геймерських навушників – багатоканальні системи. Вони з’явилися з виходом на ринок 5.1-канальних ігрових приставок і звукових плат. Найчастіше в таких навушниках діафрагм, як і раніше дві, (врешті, вух у середньостатистичної людини теж усе ще два), а спеціальний блок проводить попереднє мікшування 5.1-канального сигналу в стереофонічний 2.0. Однак найчастіше це можна зробити й на самому комп’ютері/приставці, й тому особливої потреби в подібних системах немає.
Підбиваємо підсумки
Практично неможливо обрати навушники, які б звучали саме так, як вам хочеться, поглянувши лише на їхнє зображення, характеристики й ціну. Якщо ви не можете визначитися з вибором, порекомендуємо почитати відгуки та порівняльні тестування в пресі, розпитати друзів, з’ясувати, які моделі мають заслужену популярність, й обирати серед них. Також зазначимо, що шансів купити «поганий звук» у дорогих навушниках – так само мало, як імовірності вдало «вгадати» з дешевими навушниками. Так діють закони ринку.
На етапі вибору розміру навушників бажано приділити більше уваги міркуванням про те, де ви будете найчастіше використовувати навушники, і наскільки вам важливо водночас чути навколишній світ (а також його ставлення до вашої музики). За кермом велосипеда або під час пробігів краще використовувати звичайні вкладки або відкриті навушники — вам потрібно чути, що відбувається навколо. Але важливо, щоб вони добре трималися. А ось для домашнього прослуховування або ж у громадських місцях – краще закриті, щоб не турбувати тих, хто оточує. Якщо не можете визначитися, оберіть напівзакриті навушники. А «затички» порекомендуємо тим, хто часто їздить у метро або літає літаком – і там, і там рівень навколишнього шуму дуже ускладнює прослуховування музики.
Ну і найголовніше – якщо для вас справді важлива якість звучання, постарайтеся не економити на навушниках. У світі аудіо діє непорушне правило «ланцюжка» – ваша система буде добра рівно настільки, наскільки добрий її найслабший компонент. І який сенс від записів у lossless-форматі, крутої звукової плати або дорогого плеєра, якщо далі користувач одягне на голову дешеві «одноразові» навушники? І навпаки, придбання дорогих «моніторних» навушників може призвести до потреби перегляду всього свого музичного «арсеналу» – адже в них дуже добре будуть чутні слабкі місця як самих записів, так і апаратури, що відтворює їх.
Вдалого вам вибору!