ru
ua
ru
ua

Як вибрати стрічкову шліфувальну машину

Під час домашніх ремонтів, будівельних і авторемонтних робіт часто доводиться обдирати, шліфувати й полірувати великі поверхні. Цей процес вимагає неабияких фізичних зусиль, точності й тривалого часу. Здебільшого без спеціальної шліфувальної машини не обійтися. Серед кількох типів подібних інструментів запитана стрічкова шліфмашина.

Застосування

Принцип роботи всіх стрічкових шліфмашин ґрунтується на постійному русі кільцевої абразивної стрічки. Привод стрічки здійснюється кількома роликами, а до поверхні, що шліфується, вона притискається плоскою основою. Така конструкція дає змогу шліфувати й полірувати поверхні великої площі з максимальною продуктивністю.

Найчастіше стрічкові шліфувальні машини застосовуються для зняття старих покриттів, оброблення дерев’яних поверхонь (столярних деталей, покриттів для підлоги) і стін (під час шліфування поліпшеної штукатурки після багаторазових шпаклівок). Невеликі шліфувальні машини, які іноді називають електронапилками, використовуються для шліфування металевих паяних швів, відрихтованих поверхонь у кузовних автомобільних роботах і фінішного оброблення пластикових поверхонь.

На великих поверхнях шліфмашина пересувається ручним способом. Функційність пристрою можна підвищити за наявності механізму стаціонарного закріплення. У цьому стані машина може шліфувати невеликі криволінійні поверхні й дрібні столярні деталі. Дбайливі господарі заміських будинків використовують стаціонарну шліфмашину для заточування садового й різального інструменту.

Критерії вибору шліфувальної машини

Внутрішньої класифікації щодо конструкційних відмінностей у класі стрічкових шліфмашин немає. Поділ на побутові і професійні машини багато в чому умовний. Акумуляторні моделі, призначені для автономного використання, конструктивно від мережевих шліфмашин не відрізняються.

Основними параметрами, на які варто орієнтуватися покупцям, можна назвати:

  1. потужність електромотора,
  2. швидкість руху стрічки,
  3. розмір поверхні, що шліфується (залежить від габаритів стрічки).

Недорогі побутові шліфмашинки призначені для епізодичного використання. Їхня потужність (500-700 Вт), робочий ресурс і час продуктивної роботи достатні для більшості домашніх операцій. Професійні моделі потужністю 700-1500 Вт призначені для на тривалої роботи й виконання типових виробничих операцій упродовж усього робочого дня. Обладнання потужним електромотором надає машині великих габаритів й ваги. Водночас важкість апарата вважається гідністю інструмента, даючи змогу витрачати менше зусиль на притискання його до поверхні, що шліфується.

Швидкість стрічки також є важливою характеристикою під час вибору шліфувальної машини. Від цього показника залежить продуктивність агрегату і якість оброблення поверхні. Зазвичай «швидкісні» машини (1000-2000 м / хв) обладнуються вузькою стрічкою. Для побутового використання досить швидкості до 400 м / хв. Універсальні агрегати обладнуються механізмом, що дає змогу регулювати швидкість руху шліфувальної стрічки.

Основним робочим змінним інструментом стрічкової шліфувальної машини є закільцьована абразивна стрічка, яка зношується дуже швидко.

Змінними стрічками різної зернистості комплектуються всі стрічкові шліфувальні машини. Від величини зерна залежить точність оброблення. Абразивна стрічка з великим зерном (маркування P40-P60) придатна для обдирання й чорнового оброблення. Абразив із розміром зерна понад 150 застосовується для чистового шліфування.

Деякі виробники наполягають на використанні тільки фірмової абразивної стрічки, тому застосовують нестандартні за шириною й довжиною абразиви (наприклад, 76х457 мм). Утім, більшість виробників шліфмашин використовує все ж стрічки стандартних розмірів. Стандартними вважаються стрічки завширшки 75 мм, 100 мм і 115 мм. Перед вибором машинки буде не зайвим поцікавитися розмірами стрічки в конкретній моделі, щоб згодом не зіткнутися з дефіцитом робочого матеріалу.

Важливі опції

Шліфувальний пил від оброблюваної поверхні, змішаний із частинками відпрацьованого абразиву, дуже шкідливий для органів дихання. Тому багато моделей шліфмашин обладнуються мішками або вбудованими турбінами для відсмоктування пилу. Часто трапляються конструкції, що поєднують у собі мішок із роз’ємом для під’єднання спеціального пилососа.

Серед інших важливих опцій для шліфмашин можна виділити:

  • Переставні додаткові ручки (під праву або ліву руку);
  • Захист від перегрівання;
  • Вбудований інверсійний стенд (для встановлення шліфувальної машини в стаціонарний стан);
  • Знімну обмежувальну рамку (приєднується до шліфувальної підошви, обмежуючи перекоси на невеликих поверхнях).

Імениті виробники шліфувальних машин (Stanley, Black & Decker, Craft, AEG) обов’язково обладнують важкі професійні агрегати системою «м’який пуск» (полегшує початок роботи), а також електронним регулюванням швидкості руху стрічки. Для чорнового оброблення й обдирання поверхні використовуються високі швидкості, а мала швидкість потрібна для точних операцій фінішного шліфування, полірування й сатинування.

Надзвичайно важлива простота механізму зміни стрічки. Цю операцію доводиться проводити неодноразово, тому найкращими вважаються важільні пристрої із самостійним центруванням і регулюванням натягу шліфувального матеріалу, які не потребують для зміни стрічки додаткових інструментів.

Під час ремонтних робіт зручні конструкції з висувним переднім роликом і відкидним захистом переднього пруга, що дають змогу скоротити необроблювані ділянки до одного сантиметра.

Варто зазначити, що останнім часом і недорогі моделі шліфмашин стали обладнуватися досить добре. У багатьох доступних моделях є регулятор швидкості, кнопка розблокування ввімкнення, кілька незалежних ручок і механізми швидкої заміни стрічки.

Вам сподобалася стаття?

0
Популярне
Що таке конвекція в духовці та як вона працює
Як правильно голитися електробритвою
Windows 10 – яку версiю вибрати
Рептилії: кого можна завести вдома