Як вибрати монітор

З якого компонента вашого персонального комп’ютера ви буквально не зводите очей під час роботи, навчання й розваг? Звісно ж із монітора! Саме тому вибору якісного пристрою відтворення потрібно приділяти не менш серйозну увагу, ніж визначенню оптимальних «залізних» параметрів нового комп’ютера.

На сьогодні виробники моніторів пропонують безліч моделей, різних за якістю зображення, можливостям, розміром, дизайном. Водночас нерідко буває, що два практично однакові зовні монітори відрізняються один від одного за вартістю в рази. Як вибрати оптимальну для ваших вимог модель і водночас не переплатити зайвого, ми та розповімо в цьому матеріалі.

Типи матриць

Цю характеристику неможливо переоцінити, адже від неї залежать такі ключові параметри монітора, як якість передавання кольору, час відгуку, кути огляду, контрастність і, звісно ж, його вартість.

Передавання кольору – кількість кольорів і відтінків, які може відтворити РК-монітор (колірне охоплення), а також їх відповідність «реальному» кольору. Будь-які компроміси в якості передавання кольору призводять до того, що на екрані ви спостерігаєте зовсім не те зображення, яке існує в реальному житті – особливо гостро такі вади відчуваються під час перегляду звичних об’єктів (обличчя, небо, трава тощо).

Час відгуку – мінімальний час, який потрібен елементарній точці зображення на зміну яскравості. Занадто тривалий час відгуку проявляється змазуваннями у динамічних сценах (ігри, фільми) і в разі швидкого прокручування контрастного зображення (чорний текст на білому тлі). Мінімальний час відгуку (менш ніж 5 мс), вказаний в характеристиках монітора, дає змогу розраховувати на їхню відсутність.

Контрастність – відношення яскравості найсвітлішої до яскравості найтемнішої точки екрана. Методика вимірювання цього параметра істотно відрізняється в різних виробників і типів матриць, до того ж має кілька різновидів (статична та динамічна) тому в будь-якому разі не може бути однозначним критерієм якості.

Кути огляду – мінімальний кут відхилення погляду від екрана (по горизонталі та по вертикалі), за якого проявляються помітні артефакти зображення: кольорові спотворення, інвертування, падіння контрастності. Чим менші кути огляду, тим частіше вам доведеться міняти положення дисплея в просторі при зміні робочої пози, до того ж, зазвичай ця проблема проявляє себе в разі зміни вертикального кута огляду.

На цей момент є три основні типи матриць: TN+film, IPS і M VA/ PVA (з кількома відгалуженнями від базової технології), кожен із яких має власний набір переваг і вад. Ми не будемо детально розбирати принципи їхньої роботи (добре, що в мережі більш ніж удосталь статей на цю тему), а просто наведемо зведену таблицю споживчих характеристик:

Як не важко переконатися після вивчення цієї таблиці, основними перевагами найпоширенішого типу матриць TN+film є доступна вартість і малий час відгуку. Три інші параметри, які безпосередньо впливають на якість зображення, не витримують критики, що й зумовило сферу застосування цих пристроїв – бюджетні моделі для невимогливих користувачів, монітори з привабливим співвідношенням ціна/діагональ екрана та монітори для безкомпромісних геймерів із високими вимогами до браку змазування в сучасних іграх.

Решта два типи – IPS і MVA/VA спочатку пропонують вищу якість зображення, проте й коштують водночас помітно дорожче. Відповідно, такі монітори зазвичай купують користувачі з підвищеними вимогами до передавання кольорів і контрастності (дизайнери, фотографи), а також у тих випадках, коли життєво необхідні широкі кути огляду (інформаційні панелі, специфічні робочі пози).

Втім, останнім часом виробники моніторів випустили на ринок доступніші версії своїх просунутих матриць (E-IPS і C-PVA відповідно), які за досить високої якості зображення вже не так сильно відрізняються за ціною від лідера бюджетного класу – матриць TN + film. Саме такі моделі на цей момент заслуговують найбільшої уваги з боку домашніх користувачів. Не забуті й професіонали – для них випускаються топові модифікації базових типів матриць із максимально високою якістю й розширеним колірним охопленням – P-IPS і S-PVA.

Для того, щоб остаточно позбутися плутанини в найменуваннях, зазначимо, що типи MVA і PVA подібні за принципом роботи, але відрізняються компанією-розробником (MVA – Fujitsu, PVA – Samsung), а обидва типи актуальних IPS-матриць (бюджетні E-IPS і топові P-IPS) належать до підвиду H-IPS, тоді як застаріла модифікація S-IPS поступово йде з ринку.

Розмір дисплея

Потрібно розуміти, що монітор – це не телевізор і завжди віддавати перевагу під час вибору більшій діагоналі не зовсім правильно. Природно, мало хто відмовиться від максимального розміру робочого простору, однак не забувайте, що на відміну від домашнього кінотеатру, перед монітором ви будете сидіти практично впритул. Та й прямої залежності вартості монітора від розміру його діагоналі (в межах одного типу матриці) ще ніхто не скасовував, тому якщо ваш бюджет обмежений, то просто доведеться вибирати меншу діагональ.

Найдрібніші з доступних на полицях магазинів 17-дюймові моделі вже не виробляються, та й коштують практично стільки ж (приблизно $130), скільки моделі на два дюйми більші, тому купувати їх не треба навіть у режимі суворої економії. Отже, на цей момент мінімально розумним вибором є монітори з діагоналлю екрана 19 дюймів – наданого ними робочого простору з головою вистачить для роботи та навчання (в яких левову частку часу використовуються текстовий редактор і браузер), проте шанувальники ігор і перегляду фільмів водночас можуть залишитися незадоволеними.

Наступний щабель у лінійці типорозмірів – 20 дюймів – з різних причин не отримав особливого поширення, на відміну від 21,5 і 22 дюймових моніторів, які на цей момент є оптимальним вибором для більшості покупців. З одного боку, такі моделі досить дешеві, щоб не відлякати невибагливого користувача, а з іншого – досить зручні та для роботи та для розваг (чи потрібно говорити, що високодеталізовані HD-фільми приємніше дивитися на великому моніторі?).

І нарешті, моделі з діагоналлю екрана від 24 дюймів і вище вже складно віднести до звичайних моніторів. Зазвичай, такі пристрої купуються професіоналами, яким через рід діяльності (проектування, дизайн) потрібен пристрій відтворення з максимальною робочою площею. Друга група шанувальників великих діагоналей – досвідчені домашні користувачі, які поєднують в одному пристрої дві іпостасі: монітор для роботи (офісні програми, інтернет) та телевізор для розваг (фільми, ігри).

У сухому залишку:

• 19 дюймів – коли важливо заощадити або некритичний розмір екрана;
• 22 дюйми – оптимальний вибір, що дає змогу повноцінно працювати та розважатися;
• 24 дюйми й вище – монітори для вимогливих користувачів і прихильників кіно.

Співвідношення сторін

Практично всі сучасні моделі моніторів мають так зване широкоформатне співвідношення сторін, за якого ширина екрана співвідноситься до його висоти як 16:9 або 16:10.

Водночас відрізнити ці типи дисплеїв на око дуже складно, а найпомітнішою відмінністю під час їх експлуатації є брак чорних смуг зверху та знизу під час перегляду відео на моніторі зі співвідношенням сторін 16: 9. Водночас, крім суто візуального комфорту, ви отримуєте картинку максимального розміру, тобто використовуєте всю можливу площу «до останньої копійки».

Власне, цим фактом зазвичай і продиктований вибір цього типу моніторів на роль мультимедійного пристрою відтворення, тоді як екрани зі співвідношенням сторін 16:10 зазвичай обирають користувачі стандартних програм. У такому разі трохи більша висота робочого простору дає змогу зручніше працювати з офісними програмами та інтернет-сторінками, які мають виражену вертикальну структуру оформлення.

Втім, для більш радикального розв’язання проблеми «браку висоти екрана» призначені монітори з класичним співвідношенням сторін 4:3 або 5:4. Як видно з дробу, висота такого дисплея лише трохи поступається його ширині, формує майже квадратну робочу зону. Відповідно, в такому разі вам доведеться набагато рідше гортати «екрани», щоб дочитати довгу інтернет-сторінку або текстовий файл до кінця. Та й розміщення насиченої панелі інструментів у кілька рядів не відніме стільки дефіцитної висоти екран. На сьогодні таких моделей у продажу все менше, до того ж максимальний розмір їхньої діагоналі зазвичай не перевищує 20 дюймів (більші моделі належать до професійних лінійок і коштують занадто багато для домашнього користувача). Однак якщо ви так і не змогли звикнути до розтягнутих по горизонталі на догоду мультимедійного використання екранів, то іншої альтернативи ви просто не маєте.

У сухому залишку:

• 16:10 – офісні монітори з трохи більшою висотою екрана, ніж у моделей «кіноформату» 16:9;
• 16:9 – оптимальний вибір для шанувальників фільмів через брак під час перегляду чорних смуг вгорі та внизу екрана;
• 4:3 і 5:4 – монітори з класичним співвідношенням сторін. Ідеальні для роботи зі стандартними програмами, але не дуже підходять для перегляду широкоформатних фільмів.

Роздільна здатність дисплея

Будь-який сучасний користувач комп’ютера знає, що роздільна здатність дисплея – це кількість елементарних точок із яких складається підсумкове зображення. Однак і тут є свої нюанси, найголовніший із яких полягає в тому, що РК-дисплеї потрібно використовувати тільки в «рідній» роздільній здатності («точка в точку»), оскільки будь-який перерахунок зображення істотно погіршує його якість.

Відповідно, ще під час купівлі бажано перевірити, наскільки комфортний вигляд для вашого зору мають шрифти й елементи інтерфейсу, адже така сама роздільна здатність може використовуватися в моніторах із різною діагоналлю. Наприклад, популярна у великих мультимедійних моделях зі співвідношенням сторін 16:9 роздільна здатність 1920х1080 пікселів, що відповідає популярному кіностандарту Full HD, може використовуватися як у 21,5 дюймових, так і у 24 дюймових моніторах. Водночас в обох випадках кількість інформації, що вмістилася на екрані, буде однаковою, а от розмір елементів керування і шрифтів – ні. Частину проблем із занадто дрібними елементами можна вирішити за допомогою тонких настройок теми оформлення операційної системи, однак сторонні програми не завжди добре реагують на таке масштабування. Також не забувайте, що цей нюанс зачіпає й шанувальників ігор, адже для якісного відтворення краси сучасних 3D-проектів у високій роздільній здатності знадобиться потужна та природно недешева відеокарта.

В іншому ж вибір роздільної здатності не вимагатиме від вас довгих роздумів, оскільки виробники моніторів для кожного поєднання діагональ/співвідношення сторін зазвичай пропонують усього одне-два оптимальні значення. Так, другою за популярністю після повноцінного Full HD 1080p (1920х1080 пікселів) є роздільна здатність 1366×768 точок, що дає змогу переглядати фільми в HD-форматі 720p. Найпоширеніша роздільна здатність у початкових 19-дюймових моніторах зі співвідношенням сторін 16:10 становить 1440×900 точок, в середньоформатних (21-22 дюйми) «офісних» моніторах становить 1680×1050 точок, і нарешті більші моделі (від 23 дюймів і вище) пропонують користувачам корисну площу робочого столу в 1920×1200 точок.

У сухому залишку:

• РК-монітори потрібно використовувати тільки в «рідній» роздільній здатності;
• в більшості випадків роздільна здатність дисплея визначається розміром екрана та співвідношенням його сторін;
• якщо обраний вами монітор вирізняється надмірно дрібними елементами інтерфейсу, придивіться до моделей із такою самою роздільною здатністю, але більшою діагоналлю.

Відеороз’єми

Якість зображення на вашому моніторі залежить не тільки від того, яка саме матриця встановлена в ньому, а й від відеороз’єму, за допомогою якого ви під’єднали його до свого комп’ютера. Не проґавте й такий момент: «зайвий» відеороз’єм можна буде використовувати для одночасного під’єднання другого джерела зображення (комп’ютера, ноутбука, медіаплеєра).

У сучасних моніторах можуть бути наявні такі роз’єми (як окремо, так і повним комплектом):

VGA – аналоговий «комп’ютерний» роз’єм, який є практично в кожному моніторі, віддаючи у такий спосіб данину сумісності. Ви можете бути впевнені, що під’єднаєте такий дисплей до будь-якого комп’ютера, не залежно від його віку й оснащеності. Однак, через аналогову природу VGA-інтерфейсу можливе погіршення якості зображення.

DVI – цифровий «комп’ютерний» роз’єм, найпоширеніший у сучасних моделях моніторів. Є оптимальним способом під’єднання до комп’ютера, забезпечує максимальну якість передавання зображення на екран.

HDMI – цифровий «побутовий» роз’єм, який використовується насамперед для під’єднання сучасної аудіо- відеотехніки та ноутбуків до пристроїв зображення. Його незаперечною перевагою є можливість передавання через один кабель не тільки відео, але й аудіосупроводу.

DisplayPort – цифровий «прогресивний» роз’єм, що пропонує максимальні можливості для якісного передавання зображення й звуку, перевершує за основними параметрами поширений DVI. У сучасних пристроях відтворення й джерелах трапляється досить рідко, його купівля на перспективу виправдана лише для роботи в парі з високорівневим комп’ютером.

SCART, S – Video, AV – аналогові «побутові» роз’єми, трапляється в так званих «моніторах-телевізорах», тобто моделях, обладнаних вбудованим ТВ-тюнером і акустикою. Використовуються для під’єднання застарілої аудіо-відеотехніки, у якій немає сучасніших відеовиходів: касетні відеокамери, телевізійні тюнери (Воля ТВ), найпростіші DVD-плеєри.

У сухому залишку:

• якщо ви розраховуєте отримати якісне зображення, то не купуйте моделі, обладнані тільки VGA-роз’ємом;
• оптимальним вибором під час роботи з комп’ютером є DVI-роз’єм, DisplayPort стане в при годі хіба що на виріст;
• під час використання монітора в мультимедійних цілях звертайте увагу на наявність стандартного для сучасних плеєрів та ігрових приставок HDMI-роз’єму;
• якщо ж плануєте під’єднувати старіші або побутові джерела зображення, то вам знадобляться SCART і S-Video.

Додатково

І нарешті, кілька слів про додаткові параметри моніторів, які допоможуть остаточно визначиться з вибором оптимальної моделі:

Конструкція підставки – за світлинами і описом визначте, у яких межах обрана вами модель дає змогу регулювати висоту та нахил екрана, чи є можливість повернути його в портретне положення або повісити на стіну за допомогою стандартного VESA-кріплення

ТВ-тюнер – наявність цієї опції перетворює ваш монітор на повноцінний телевізор, що розуміє аналоговий і/або цифровий телевізійний сигнал від ефірної антени або провайдера кабельного ТБ. Такі моделі за замовчуванням обладнуються акустикою й укомплектовані бездротовим пультом дистанційного керування.

Акустика – монітори, орієнтовані на використання в складі робочого комп’ютера зазвичай позбавлені вбудованої акустики, а ось великі мультимедійні моделі зі співвідношенням сторін 16:9 навпаки практично поголовно обладнуються вбудованими динаміками для відтворення звукової доріжки під час перегляду відео.

USB-роз’єм – крім звичних відеороз’ємів деякі монітори обладнуються USB-роз’ємами різного призначення. У просунутих мультимедійних моделях це USB-вхід, за допомогою якого до монітора можна безпосередньо під’єднати флешку та відтворити розміщений на ній медіаконтент (фото, музику, відео) без участі комп’ютера. Офісні моделі можуть обладнуватися USB-хабом, за допомогою якого можна під’єднати декілька (залежно від кількості доступних портів) пристроїв до комп’ютера, що особливо зручно для тих, у кого USB-порти на системному блоці розміщені у важкодоступному місці, наприклад на задній стінці корпусу розміщеного у вузькій ніші комп’ютерного столу.

Підтримка 3D – можливість відтворення 3D-зображення (фото, фільми, ігри) у домашніх умовах поступово набирає популярності, водночас все, що потрібно для організації такої системи – наявність спеціальних окулярів, сумісної відеокарти (або Blu-ray плеєра) і монітора з частотою оновлення зображення 120 Гц.

LED-підсвітка – однією з особливостей РК-технології є потреба у підсвітці матриці для формування зображення, до того ж, у ролі джерела світла можуть використовуватися флуоресцентні лампи (CCFL) або світлодіоди (LED). Водночас вплив кожного з варіантів на якість зображення мінімальний, й основними критеріями переваги одного з них є доступніша ціна першого типу підсвітки й менша товщина й енергоспоживання моніторів, обладнаних LED-підсвіткою.

Сенсорні можливості – деякі моделі моніторів можуть обладнуватися сенсорною панеллю, яка дає змогу в більш інтуїтивний формі керувати програмами, а також використовувати екран для творчості (малювання) і розваг (ігри).

Підсумки

Кожен із розділів матеріалу ми підсумували короткими порадами щодо вибору з урахуванням описаного критерію, тому тут зупинимося лише на загальних рекомендаціях. Якщо ви готові витратитися, то розгляньте можливість придбання монітора на основі IPS або MVA/PVA матриці – така покупка неодмінно виправдає себе в умовах тривалої експлуатації, адже навряд чи вам захочеться міняти якісний пристрій відтворення за кілька місяців.

Якщо ж ви не плануєте витрачати на монітор занадто багато, і до того ж розраховуєте отримати максимальну діагональ за мінімальні гроші, то альтернативи TN+film просто немає. Не забувайте й про E-IPS і C-PVA моделі, що набирають популярності й можуть стати вдалим компромісом між двома вищезгаданими типами. Обов’язково уточніть оптимальне для вашої моделі використання співвідношення сторін, підберіть комфортну роздільну здатність, а також уточніть зручність конструкції підставки та наявність потрібних додаткових можливостей.

Вдалої покупки!