Як вибрати скейтборд для дитини

Навряд чи хтось стане заперечувати твердження, що саме діти є найбільш допитливими та винахідливими істотами на світі. Вони весь час перебувають в русі та не перестають шукати для себе нові заняття й захоплення. Й ось в один прекрасний момент ваше чадо з’являється перед вами з проханням купити йому скейтборд. Добре, якщо таке прохання виходить від дванадцяти або тринадцятирічного підлітка, впевнено стоїть на ногах і має хоч якесь уявлення про те, що та навіщо він просить.

Але коли з подібним проханням звертається малюк, який ледь навчився ходити – це зовсім інша справа. Побачивши, як легко та витончено виконують трюки на скейтах сусідські хлопчаки, він починає думати, що досить попросити в батьків дошку, і все вийде само собою. Але мами й тата точно знають, скільки падінь, синців і саден чекає на їхню дитини на шляху до майстерності. І перш ніж бігти в магазин за подарунком, який, звісно ж, викличе несамовите захоплення у малюка, потрібно добре все обміркувати, зважити всі «плюси» й «мінуси» і знайти відповідь на питання, як вибрати скейт для дитини.

Чи потрібно купувати скейт

І перше питання, на яке доведеться дати відповідь – у якому віці краще починати займатися скейтбордингом? Треба відразу зазначити, що однозначної відповіді немає. Існує думка, що вже п’ятирічній дитині цілком під силу впоратися зі скейтбордом, і деякі виробники та продавці позиціонують його, як засіб для розвитку координації рухів і швидкості реакції. Але більшість фахівців, що мають стосунок до цього виду спорту, вважають, що краще почекати, поки малюку виповниться сім чи вісім років. Дитина в цьому віці – вже досить самостійна особистість, яка вміє керувати своїм тілом і може розставляти пріоритети. Крім того, почавши тренування в такому віці, вона зможе впродовж чотирьох-п’яти років навчитися досить майстерно користуватися дошкою й показувати гарні результати.

Друге питання: чи потрібен скейтборд взагалі? Звісно ж, якщо думка про купівлю скейтборда прийшла дитині в голову після того, як вона побачила у парку або на спеціальному майданчику хлопців і дівчат, які займаються, спритно виконують різні трюки – відразу бігти в магазин не треба. Це всього лише стан ейфорії, яке може зникнути вже після перших травм і падінь, або двох-трьох утомливих тренувань із першими невдачами та розчаруваннями. У такому разі буде набагато завбачливіше й дешевше взяти дошку напрокат. Але, якщо ви бачите, що думки про скейтбординг не дають їй спокою, а очі загоряються в разі будь-якого його згадування, пора замислюватися про купівлю. І тут вам стане в пригоді деяка інформація про скейтборди.

Як вибрати скейт для дитини

Перед тим, як вирушити по покупку, ви маєте чітко усвідомлювати, що скейтборд – це не дошка на колесах, а спортивний снаряд, від правильного вибору якого залежить життя і здоров’я спортсмена – у цьому випадку вашої дитини. Дошка (дека) підбирається відповідно до віку та зросту дитини. Є кілька різновидів дощок:

• Micro – дошка для маленьких дітей зростом не вище ніж один метр віком до п’яти років. Її довжина становить 69-70 см (27.2″- 27.6″), а ширина – 16,5-17 см (6.5″- 6.75″);
• Mini – дошка 71×18 см (28″х7″) для дітей 6-8-річного віку зі зростом 1-1,4 м;
• Mid-size – дошка 74×18,5 см (29 “х 7.3”) для дітей 9-12 років зростом більш ніж 1,5 м;
• Full-size – скейтборд для дітей старше 13 років незалежно від зросту. Єдина умова – розмір ноги не менш ніж 38.

Не менш важливі ширина дошки та глибина конкейва (поперечного прогину деки). Якщо дитина висока, дошку треба брати завширшки 21 см (8″), а для невеликого зросту краще зупинитися на ширині 19 см (7.3″). Що стосується конкейва, то треба пам’ятати, що чим він глибший, ніж легше виконувати трюки на кшталт фліпу, але тим менш комфортним стає спокійне катання.

Але існує й низка інших параметрів, на які потрібно звернути увагу. Звісно, професіонали бажають складати скейтборд самі, купуючи його по частинах, але дитині краще купити готову модель.

На що потрібно звернути увагу

Перше – це матеріал деки. Найякісніші та найнадійніші дошки виготовляють з канадського клена. Для «аматора» цілком підійде семи- або дев’ятишарові деки. Дошки з натурального дерева коштують дорожче, ніж пластикові, хоча гігантської різниці в показниках пружності та довговічності між ними немає. Є в продажу й дошки, виготовлені зі скловолокна та алюмінію, але вони призначені швидше для професіоналів.

Другий елемент скейтборда – траки (підвіски). Від їхньої висоти та ваги залежить швидкість, яку зможе розвивати спортсмен. Новачкові більше підійдуть дошка з низькими траками. Крім того, вони мають бути досить широкими, що зробить дошку більш стійкою. Краще взяти скейтборд з алюмінієвою підвіскою і сталевими прутами.

Ще одна дуже важлива деталь – колеса не мають виступати за краї дошки. Колеса скейтборда виготовляють із поліуретану або полівінілхлориду, їхній діаметр становить 45-70 мм. Жорсткість позначається маркуванням від 50А до 102А (чим більше число, тим жорсткість вища).

Чим грубша поверхня катання, тим м’якші потрібні колеса; з іншого боку, чим жорсткіші колеса, тим вища швидкість, і тим легше виконувати довороти на гладкому покритті. Дитині краще купувати модель із колесами діаметром 54 мм і жорсткістю 78 -85А (середні). На них буде зручно кататися й на гарній, і на поганій доріжці. Пізніше їх можна буде замінити на більш жорсткі.

Зрозуміло, не останню роль (хоча швидше для іміджу скейтера, ніж для якості катання) грає оформлення. Багато скейтбордистів-початківців вважають за краще прикрашати дошку самі, з використанням для цього спеціальних наклейок або розписування її фарбами. Але в продажу є і скейтборд із готовими малюнками на будь-який смак.

Стилі катання

Дуже важливим критерієм вибору є передбачуваний стиль катання. Для різних стилів використовують різні дошки.

1. Найпоширеніший стиль – це стрит, у якому скейтери ковзають по поручнях і бордюрах, стрибають через сходинки, виконують складні трюки та катаються на гарних асфальтних доріжках, далеко від доріг. Для цього стилю катання потрібна міцна дошка з великими загинами та глибоким конкейвом, але можна кататися на дошці для верту.
2. Верт – це катання на рампі, спеціальному спорудженні, схожому на канаву з високими бортами. Висота стандартної рампи досягає трьох метрів. Найдосвідченіші спортсмени вилітають за її краї й виконують трюки в повітрі. Для верту потрібна широка дошка з плавним конкейвом і широкою, у розмір деки, підвіскою, міцною й досить важкою.
3. Фристайл – катання і виконання трюків (стрибки, фліпи) на рівній поверхні без перешкод. Для цього стилю катання підійде будь-яка, зручна для спортсмена дошка. Але краще, якщо це буде спеціальна фристайлова дошка завдовжки від 70,5 до 73,5 см або міні-дека. Підвіска в цьому випадку має бути такою, щоб колеса не вилазили з-під деки.
4. Лонгборд – це швидке катання на досить довгій дошці без відриву від поверхні. Деякі спортсмени виконують трюки на двох колесах. Для цього стилю дуже важливі точність і швидкість виконання поворотів. Довжина дошки для лонгборда коливається від 70,5 до 116 см (27.6″- 45.6″), а в деяких випадках може доходити та до півтора метра. Критерієм у цьому випадку є винятково особисті переваги спортсмена. Короткі дошки (70,5-81 см або 27.6″- 31″) прекрасно підходять для катання й маневрування по тротуарах, але водночас вони нестабільні на швидкості та не дуже підходять для довгих дистанцій. Найпопулярніші серед шанувальників поїздок міськими вулицями дошки середньої довжини (81-106 см або 32″- 41.7″). Саме вони є ідеальним варіантом для такого стилю, як лонгборд.
5. Даунхіл – це один із різновидів лонгборда, що являє собою швидкісний спуск (іноді до 100-120 км/год) на довгій дошці з великими колесами й особливо міцною підвіскою. Розміри дошки в цьому випадку досягають від 94 до 109 см (37″- 43″). Найбільшу популярність серед прихильників цього стилю їзди мають деки конструкції Drop Through і Top Mount. Так конструкція Drop Through забезпечує більшу стабільність на швидкості, а Top Mount кращі на швидкісних спусках і поворотах.

Нестандартні типи скейтборда

Крім звичної конструкції «суцільна дошка з чотирма колесами», існують і інші типи скейтборда:

1. Двоколісний скейтборд (ролерсерф, вейвсерф, рипстик) має всього по одному колесі ззаду та спереду. Передня й задня половина деки пружно з’єднані між собою, і рух такому скейту надається почерговим перенесенням ваги тіла з однієї п’яти на іншу. Ця модель набуває стійкості тільки після набору швидкості.
2. Стритборд або снейкборд – це дошка на чотирьох колесах, розділена на три частини, що звиваються під час їзди, як змія. Саме ця її властивість дає змогу лавірувати між перешкодами. Нерідко ноги спортсмена фіксуються до нерухомих частин за допомогою кріплень.
3. Фрибординг – це дошка для фристайлу та фігурного катання із шістьма колесами. Внутрішні колеса такої дошки мають менший діаметр і розташовані нижче, ніж бічні, а також можуть обертатися навколо своєї осі. На деці розташовуються скоби-кріплення для ніг, а техніка катання дещо схожа на їзду на сноуборді.
4. Флоуборд – дошка, кожна підвіска якої обладнана сімома колесами. Це дає змогу нахиляти деку більше, ніж у звичайного скейта – до 45°, що істотно зменшує радіус повороту та робить дошку дуже маневровою.

Особиста безпека

Але за турботами про правильний вибір дошки не треба забувати й про безпеку самого скейтбордиста. У кожного скейтера-початківця має бути спеціальне спорядження: шолом, налокітники, наколінники та фіксатори для зап’ясть, які захистять його від травм. Не менш важливим є вибір одягу та взуття. Футболка може бути звичайна, з мікрофібри, а от взуття потрібне спеціальне. Купити його можна в тому ж спеціалізованому магазині.

Взуття для скейтборда – це кросівки на товстій рівній підошві зі спеціальними захисними вставками на носку та з зовнішнього боку, а також із великим, набитим поролоном язиком.

Матеріалом для таких кросівок слугує шкіра та замша. Хоча в магазинах є й моделі, виготовлені зі штучного нубуку, гуми, конопляного волокна тощо, шкіра та замша краща в усьому. Головне, щоб взуття було зручним і зносостійким.

Догляд за скейтбордом і його зберігання

Щоб дошка не втратила своєї зовнішньої привабливості та водночас довго слугувала, господареві потрібно дотримуватися кількох правил. Перед кожним тренуванням потрібно перевіряти надійність затягування болтів – навіть невеликий люфт може стати причиною падінь і травм, особливо, коли спортсмен освоює стрибки та трюки.

Не забувайте регулярно прочищати «шкурку», що забезпечує зчеплення з дошкою. Зробити це можна невеликою кількістю звичайної води та жорсткою щіткою.

Водночас не треба забувати, що дерев’яна дека боїться вологи – протирання вологою ганчіркою для неї категорично протипоказані. Її можна почистити сухою щіткою. Регулярно перевіряйте дошку на наявність тріщин: якщо вони невеликі, то ніякої небезпеки не представляють, але розшарування або внутрішня тріщина – це вже причина для покупки нової дошки.

Не варто забувати й про колеса. У разі появи тріщин колеса потрібно замінити. Підшипники потрібно чистити від піску, а після промивання обов’язково змащувати. Зберігати дошку краще в сухому приміщенні далеко від сонячних променів.

І найголовніше: під час купівлі дитині скейтборда не забувайте, що спочатку йому знадобиться ваша допомога – особливо, якщо це малюк 7-8 років. А ідеальним варіантом стануть заняття з професійним тренером.

Зображення взято з джерел: unsplash.com, pixabay.com