Обсяги даних, якими ми оперуємо щодня, ростуть постійно. З домашнім настільним ПК проблема вирішується просто — ми докуповуємо жорсткий диск або змінюємо старий на більш ємний. Але переносити в такий спосіб інформацію, наприклад, з офісу додому та назад, проблематично. І тут стане в пригоді зовнішній жорсткий диск, який можна взяти із собою, кинувши в рюкзак або поклавши в кишеню. Які вони бувають, на що звертати увагу під час вибору — про це ми та поговоримо в цій статті.
Отже, зовнішній жорсткий диск має основну відмінність від внутрішнього, який встановлений всередині ПК — він продається вже в красивому корпусі, де встановлено не тільки сам накопичувач, а й контролер. Тож будь-який зовнішній жорсткий диск можна легко під’єднати за допомогою одного з поширених інтерфейсів до будь-якого ПК.
Форм-фактор
Перше, що впадає в очі — відмінність у габаритах. На ринку представлені моделі, створені на базі як 3,5-дюймових десктопних жорстких дисків, так і на основі 2,5-дюймових ноутбукових. Різниця в розмірах істотна, але крім неї є й додаткові нюанси. Маленькі ноутбуковіі моделі не так шумлять, не так гріються, не вимагають додаткового живлення. Якщо ж вибір припав на великогабаритну модель з 3,5-дюймовим жорстким диском всередині, то доведеться врахувати також зовнішній блок живлення з потребою щоразу шукати розетку.
На перший погляд, портативні жорсткі диски кращі в усіх аспектах, проте великоформатні моделі де в чому виграють.
- По-перше, потрібно враховувати ємність. Ноутбукові диски поки що обмежуються обсягом 2 ТБ, а використання декількох призведе до збільшення габаритів.
- Водночас 3,5-дюймові настільні моделі випускаються з куди більшою ємністю.
- Серед інших переваг — використання відразу декількох інтерфейсів, з яких користувач може вибрати найвідповідніший.
Зовнішній жорсткий диск Western Digital MyPassport з інтерфейсом USB 3.0 (2,5-дюймового формату)
Інтерфейси
У моделях на базі 2,5-дюймових дисків до певного часу панувало єдиновладдя — велика частина моделей випускалася з інтерфейсом USB 2.0, який і був, власне, вузькою шийкою під час під’єднання до ПК. Швидкість передавання 30 МБ/с — не максимум, який могли розвинути укладені в корпуси жорсткі диски, тому перехід на новий стандарт USB 3.0 допоміг реалізувати їхній потенціал. Зараз на ринку можна знайти як застарілі моделі з USB 2.0, так і нові, обладнані високошвидкісним USB 3.0.
Під час покупки, у будь-якому разі, рекомендуємо звертати увагу на останні, навіть якщо у вашому ПК немає інтерфейсу USB 3.0. Зворотна сумісність дасть змогу без проблем під’єднувати пристрій через USB 2.0, а в разі апгрейда або заміни комп’ютера швидкість передавання даних зросте в рази. Межове значення швидкості в USB 3.0 становить 625 МБ/с, однак тут уже сам жорсткий диск стане обмежувачем, тому 100-160 МБ/с — будуть максимумом.
Інші інтерфейси в маленьких 2,5-дюймових моделях трапляються рідко, наявність eSATA, FireWire або нового Thunderbolt — прерогатива великих і більш дорогих сховищ.
Варто згадати також про моделі, обладнані бездротовим модулем зв’язку Wi-Fi або адаптером Ethernet. У цьому разі накопичувачі передбачають використання декількома клієнтами, тож для роботи звичайні дротяні з’єднання не підходять. А ось під’єднаний до мережі жорсткий диск слугуватиме як загальне сховище в сім’ї або офісі. Крім того, є і спеціалізовані моделі на зразок Seagate GoFlex, які підійдуть користувачам планшетів і смартфонів — вони маленькі й обладнані модулем Wi-Fi для бездротового під’єднання.
NAS
Звичайно, найбільш пристосованими для групової роботи в мережі є NAS-накопичувачі. Це просунуті сховища, які вже ближче за конфігурацією до звичайного комп’ютера. Тільки в них немає дисплея, клавіатури та мишки — налаштовуються вони через мережу. Зате мають повний набір протоколів і сервісів, які можуть знадобитися для роботи з масивами даних. На базі NAS (Network Attached Storage) можна легко організувати фотогалерею, медіацентр, поштовий сервер, налаштувати доступ через FTP або Bittorent і багато іншого. Крім того, за використання декількох жорстких дисків можлива реалізація їх під’єднання в RAID для резервування даних.
Вартість NAS-пристроїв набагато вища за звичайні зовнішні жорсткі диски, тому варто чітко розуміти завдання, для яких вам потрібне портативне сховище даних, щоб не переплатити в одному випадку й не отримати марний пристрій в іншому.
Ємність
Сучасні моделі з форм-фактором 2,5 дюйма починаються з ємності 500 ГБ і закінчуються 1,5 ТБ. Якщо цього недостатньо, то варто звернути увагу на більш місткі пристрої формату 3,5 дюйма, у корпусах яких міститься більше ніж один накопичувач. Щоправда, у цьому разі доведеться забути про мобільність — габарити та зовнішній блок живлення не дадуть змогу постійно мати сховище з собою.
Значення бренда
Зовнішні жорсткі диски виробляються величезною кількістю компаній. Western Digital, Samsung, Seagate, Transcend, Hitachi, LaCie, Silicon Power і ще багато інших випускають кольорові красиві коробочки. Тільки всередині цих коробочок жорсткий диск виробництва однієї з двох компаній — Seagate або Western Digital. Інших виробників HDD у світі не залишилося, тож переживати та вибирати конкретний пристрій через встановленого носія не варто. По суті, від виробника зовнішнього накопичувача залежить тільки якість контролера та дизайн корпусу.
Вам може бути цікаво
Додаткові можливості
Щоб залучити покупця, виробники зовнішніх жорстких дисків змушені робити свою продукцію оригінальною. Це стосується як зовнішнього вигляду, так і додаткових можливостей, які отримує власник такого пристрою. Одні компанії обмежуються ефектним дизайном, інші наділяють накопичувач захищеною від впливу зовнішнього середовища прогумованою оболонкою, треті роблять наголос на вишуканість, перетворюючи пристрій для повсякденної роботи з комп’ютером на елегантний аксесуар.
Жорсткий диск Transcend з прогумованим корпусом
Є й варіанти у формі зовнішніх модулів, всередині яких ховаються додаткові інтерфейси для жорсткого диска. Тож власник отримує відразу кілька доступних варіантів під’єднання пристрою.
Зображення взято з джерел: unsplash.com, pixabay.com