Як вибрати подрібнювач харчових відходів

Подрібнювач харчових відходів (диспоузер) – це прилад, який перетворює залишки їжі з порівняно великих і твердих відходів у певну подобу рідкої суспензії, яка легко зливається в каналізацію. У результаті виносити відро з відходами потрібно куди рідше, а також знижується ймовірність появи на кухні грибка, цвілі, всюдисущих комах.

Зовні диспоузер являє собою пристрій циліндричної (зазвичай) форми, об’ємом 3-5 літрів, який кріпиться під кухонною раковиною. Залишки їжі після миття посуду потрапляють у приймальний отвір цього самого диспоузера, де швидко перемелюються і йдуть у каналізацію разом із водою.

Заведено вважати, що у такий спосіб можна утилізувати практично все кухонне сміття. Але це правда лише частково. Великою частиною сміття є упаковка від продуктів, а це здебільшого папір, картон, пластик. Ці матеріали не тільки погано перероблюються, а й часто не проходять у приймальний отвір. Не кажучи вже про те, що певну частину сміття становить скло, метал та інші тверді матеріали.

Якими бувають подрібнювачі

Конструктивно диспоузери діляться на два різновиди за типом приводу. Одні з них електричні та працюють від мережі. Інші приводяться в дію натиском води у водопровідній системі. Але й ті, й інші вмикаються і вимикаються примусово, коли потрібно.

В електричному диспоузері харчові відходи, пройшовши зливний отвір, потрапляють у так звану дробильну камеру, у якій вони подрібнюються способом тертя спеціального диска об стіни дробильної камери з жорсткою ребристою поверхнею. Здебільшого у таких камерах немає різного роду ножів, втім, у різних моделях різних виробників пристрій камери відрізняється. Електричні диспоузери досить гучні — рівень шуму сучасних моделей становить приблизно 50 дБ.

Механічні диспоузери (напірні або гідроприводні) приводяться в дію натиском води. Під її тиском у дробильній камері починають обертатися кілька ножів, які перероблюють відходи в дрібну кашку. Цією ж водою перемелені відходи несуться в каналізацію. Ножі в механічному диспоузері розміщені достатньо глибоко, тому немає ризику травмуватися ними.

Диспоузер встановлюється під кухонною мийкою. Одним боком він приєднується до зливного отвору, іншим — до каналізаційного зливу. Виконувати цю операцію має сертифікований фахівець.

Переваги та вади

Заведено вважати, що механічні подрібнювачі менш шумні та менш критичні до характеру відходів, які потрапляють у зливний отвір. Вони, мовляв, можуть перемелювати не тільки овочеві відходи, але також яєчну шкаралупу, дрібні кістки, навіть залишки битого посуду. Все залежить від тиску води (робочий мінімум — 2,5 атмосфери).

Але сучасні електричні подрібнювачі мають солідну потужність і здатні впоратися з досить твердими матеріалами не гірше, ніж механічні моделі. Крім того, цю потужність можна регулювати. У найбільш передових моделях використовується система заглушення шуму та двомагнітні двигуни з високим крутним моментом. Мабуть, єдиною їхньою вадою можна назвати те, що вони тією чи іншою мірою використовують електроенергію.

 Усі подрібнювачі, незалежно від типу приводу, працюють тільки за умови наявності води в системі. Спроби запустити подрібнювач, коли в системі немає води, призводять до виведення механізму з ладу та можуть спричинити потребу дорогого ремонту.

На що звертати увагу

Вибір подрібнювача — справа відповідальна, адже коштує він порівняно дорого. Але за умови правильної експлуатації цей прилад може прослугувати понад 10 років.

Вибираючи його, треба розглядати такі параметри:

1. Потужність. Якщо у вас сім’я з 3-4 осіб, то треба вибирати диспоузер потужністю від 500 Вт і більше.
2. Швидкість обертання. У напірних моделях вона цілком залежить від напору води. В електричних — регулюється й може становити більш ніж 3000 об/хв. Перемолоти невеликі кістки зможе й пристрій зі швидкістю обертання 1500 об/хв.
3. Габарити самого пристрою. Вони залежать переважно від розмірів камери дроблення. Чим більша камера, тим вища продуктивність. У будь-якому разі, пристрій має вписуватися під мийку.
4. Матеріал. Бажано, щоб пристрій було виготовлено з неіржавкої сталі. Такі системи довговічніші та менше схильні до впливу побутової хімії.

Найновітніші моделі можуть мати функцію реверсу, кілька швидкостей роботи або плавне регулювання швидкості, додаткову шумоізоляцію й автоматичний захист від перевантажень. Особливо важлива функція автоматичного вимкнення двигуна у разі попадання в подрібнювач твердих предметів, що не підлягають переробленню (найчастіше це столові прилади).

У деяких моделях для запобігання ризику ураження електричним струмом використовується пневматичне керування. Тобто прилад вмикається і вимикається повітряним, а не електричним імпульсом. Через це система дещо дорожча, але загалом себе виправдовує.

Попри запевнення виробників, що їхні вироби абсолютно безпечні, все ж варто дотримуватися певних правил безпеки. Намагатися проштовхнути відходи в зливний отвір руками під час роботи диспоузера не потрібно.

Подрібнювач харчових відходів FRANKE TURBO ELITE TE-50

Ілюзії та реальність

Не варто сподіватися, що диспоузер раз і назавжди розв’яже усі проблеми зі сміттям у вашому домі.

1. По-перше, відходи харчових продуктів мають потрапляти в подрібнювач безперешкодно, а для цього діаметр стоку та зливного отвору раковини мають бути не менш як 90 мм. Овочеві залишки потрібно за допомогою звичайного ножа подробити до такого стану, щоб вони легко провалювалися в зливний отвір подрібнювача.
2. По-друге, будь-який диспоузер дуже критичний до предметів, що мають волокнисту структуру — наприклад, нитки, мотузки, ганчірки. Вони мають схильність намотуватися на робочі органи диспоузера, внаслідок чого він досить швидко виходить із ладу.
3. По-третє, критичним є потрапляння в диспоузер фрагментів металу та кераміки.

Але за умови дотримання всіх перерахованих правил цей пристрій істотно полегшить життя домогосподарки.

Після вимкнення подрібнювача вода з крана має ще 10-15 секунд надходити в раковину, щоб подрібнені відходи були повністю видалені із системи.