Автомобілісти, які піклуються про свою безпеку та безпеку людей навколо, з настанням осінніх холодів починають уважно стежити за погодними умовами, щоб вчасно перевзути машину в зимову гуму.
Зимові шини призначені для експлуатації в холодну пору року, переважно на дорогах зі слизьким покриттям. Ці покришки призначені для використання за середньодобової температури від + 7 ° С і нижче – саме тоді потрібно проводити сезонну зміну гуми. Головна особливість зимових покришок полягає в тому, що вони мають спеціальний, більш м’який, як порівняти літніми, склад гуми, завдяки чому на холоді не дубіють і забезпечують чудове зчеплення з дорожнім покриттям. Крім того, шини для зимового періоду мають спеціальний малюнок протектора, що забезпечує краще зчеплення зі слизькою поверхнею.
Як же правильно вибрати зимові покришки та на що потрібно звертати увагу під час купівлі?
Вивчаємо умови експлуатації
Насамперед, потрібно визначитися з місцем та умовами експлуатації автомобіля. У невеликому містечку або сільській місцевості, де взимку дороги не чистять, криги й укочений сніг не є рідкістю, часто бувають ожеледь і перемети, оптимальним буде скандинавський тип гуми (також називають арктичним або північним). Така шина має більш агресивний малюнок протектора. У ньому немає широких прямих каналів, малюнок віддалено схожий на «ялинку», а великі ґрунтозачепи з країв спрямовані на «вгризання» колеса в глибокий і укочений сніг, лід та інше. Така шина трохи гірше поводиться на чистій і сухій холодній дорозі або в дощ, але краще справляється з ожеледицею й укоченим снігом.
У великому місті, де комунальні служби оперативно прибирають сніг і періодично обробляють дороги реагентами, краще використовувати європейський тип покришок. Європейські зимові шини мають широкі канали для відведення води, паралельні поздовжній осі колеса, між якими розташовані дрібні ламелі. Вони забезпечують чудове зчеплення в мокру погоду, а також за наявності на асфальті кашки або снігу, що тане.
Із шипами чи без
Шини також бувають шиповані або фрикційні (без шипів). Багато хто з автолюбів впевнений, що шипована гума завжди краща, ніж нешипована, але все не так однозначно. Потрібно розуміти, що шипована гума краще поводиться в ожеледь, під час їзди по глибокому снігу й гірше – на сухому й не слизькому, нехай і холодному дорожньому покритті. На асфальті шипи збільшують гальмівний шлях і погіршують керованість машини.
Фрикційні покришки (в народі «липучки») більше підходять для постійної їзди по дорогах з твердим покриттям. Тому, якщо ви взимку рідко виїжджаєте за межі міста, у вас своєчасно чистять дороги та проїзди між будинками, тоді сміливо беріть нешиповані колеса. Якщо ви взимку періодично їздите на дачу або живете за містом, то варто звернути увагу на шиповані.
Вибираємо малюнок
Малюнок протектора зимових шин може бути симетричним і асиметричним, направленим і ненаправленим. Направлені симетричні або асиметричні покришки створюють менше шуму під час руху. В асиметричних малюнок протектора розділений на дві частини – зовнішню і внутрішню, які виконують різні завдання. Внутрішня частина має широкі канавки для відведення води, а зовнішня має чіплятися за сніг і лід. Незалежні тести шин останніх років показують, що такі покришки дедалі частіше займають перші місця в шинних рейтингах. До вад таких покришок можна віднести високу ціну, зазвичай асиметричною буває гума вищого класу.
Розмір шин
Щоб вибрати розмір шин, потрібно заглянути в інструкцію з експлуатації автомобіля, де вказані точні параметри відповідних для нього шин. Зазвичай виробник вказує декілька відповідних розмірів.
Наприклад, розмір шини – 195/65 R15. Це розшифровується так: ширина протектора дорівнює 195 мм, висота бортика 65% від ширини, а посадковий діаметр (діаметр диска) – 15 дюймів.
Купуючи зимові покришки, варто звернути увагу на дату їхнього виготовлення. Згідно з міжнародним стандартом, прийнятим у 2000 році, вона зазвичай вказується на боковині покришки у формі чотиризначного числа. Перші дві цифри в ньому вказують порядковий номер тижня в році, а друга пара цифр – рік випуску. Наприклад, якщо на шині написано 1115, то вона була виготовлена 11 тижня 2015 року.
Якщо шини виготовлені понад 2 роки тому, від їхньої купівлі краще відмовитися. У разі тривалого (і особливо неправильного) зберігання колеса втрачають еластичність, що погіршує їхні зчіпні властивості. Зазвичай зимові шини ходять два-три сезони. Потрібно також запам’ятати, що для зимової гуми критичний поріг залишку протектора дорівнює чотирьом міліметрам – шини з меншим протектором не зможуть забезпечити ефективне зчеплення на зимовій дорозі.
Крім того, варто враховувати, що дуже часто зимова гума має менший індекс швидкості, ніж аналогічна за розміром літня. Це обов’язково потрібно взяти до уваги під час зимової експлуатації автомобіля. Втім, рідко яка гума має індекс швидкості менш як 175 км/год, що виходить далеко за рамки допустимої швидкості.
Деякі шинні виробники маркують зимову гуму по-особливому. Найпоширеніші варіанти – це нанесене слово «Winter» або намальована на боковині сніжинка. Можна також побачити знак у формі тривершинної гори зі сніжинкою всередині – так маркують шини, які відповідають стандартам експлуатації взимку в США та Канаді.
Маркування M+S, M(.)S, (mud+snow) і M&S означає «сніг + болото», але не є показником зимової гуми. Покришки з такими написами найбільше підходять для експлуатації поза дорогами з твердим покриттям і найчастіше виготовлені в «позашляхових» розмірах. Ці шини просто створені для сніжної цілини та болота, але дуже посередньо поводяться на асфальті (часто не краще, ніж літні).
Купуючи зимову гуму для кросоверів і позашляховиків, також потрібно уважно дивитися на індекс навантаження, на яке розрахована покришка. Зовні «легкове» та «кросоверне» колесо за протектором і шипуванням можуть бути однаковими, але друге має витримувати більшу вагу. Знову ж, рекомендоване значення навантаження на одне колесо можна знайти в інструкції з експлуатації для автомобіля.
«Всесезонка» – заміна зимовій гумі?
Деякі автолюби вважають, що в наших помірних кліматичних умовах цілком достатньо всесезонних покришок. Але це не так. Річ у тім, що неможливо створити універсальний склад гуми, який чудово поводитиметься влітку та взимку з розкидом температур, характерним для України, а поготів, на сухому асфальті та на снігу. Всесезонні шини – компроміс, жертвою якого часто стає безпека.
Вам може бути цікаво
Як правильно зберігати змінну гуму?
Потрібно запам’ятати кілька правил. Покришки без дисків можна зберігати тільки вертикально, на підлозі або на стелажі, нічого зверху на них не ставлячи. Складені колеса краще зберігати горизонтально, стопкою. Перед складуванням рекомендується очистити шини від бруду, заодно й оглянути на наявність застряглих цвяхів, шурупів та інших пошкоджень. Також краще кожне колесо заховати в окремий пакет. Це дасть вам змогу захистити їх від потрапляння прямих сонячних променів і зберегти салон авто чистим під час перевезення шин. Кожне колесо рекомендується підписати крейдою, щоб не забути, на якому місці в машині воно було встановлено (особливо це актуально для шин із направленим протектором), а також ротувати передні й задні покришки щосезону, щоб забезпечити рівномірне зношування протектора.
Крім того, послуги зберігання шин пропонують численні шиномонтажі та спеціалізовані шинні центри.