Болгарка є одним із найбільш популярних електроінструментів. Змінні диски різного призначення перетворюють кутову шліфувальну машину на універсальний інструмент. Від правильного вибору диска залежить дуже багато, зокрема й безпека користувача.
Види дисків для болгарки
Диски (круги) для болгарки за своїм призначенням і матеріалом, з якого вони виготовлені, поділяються на три види: абразивні (з їхньою допомогою ріжуть, зачищають від іржі, обдирають і шліфують метал), алмазні (загалом ними ріжуть бетон, камінь, кераміку й подібні матеріали) і полірувальні (назва говорить сама за себе).
Усі види дисків для болгарки є уніфікованими. Діаметр внутрішнього (посадкового) отвору в них однаковий — 22 мм. Зовнішній діаметр розрізняється, але водночас відповідає певному стандарту: повсюдно представлені круги діаметром 115 мм, 125 мм (для малих болгарок), 150 мм, 180 мм (середні) і 230 мм (найбільші). Круги більшого діаметра не призначені для використання на ручному побутовому інструменті.
Товщина диска болгарки залежить як від матеріалів, використаних під час виготовлення цього круга, так і від конкретних завдань, для яких він створювався.
Абразивні диски
Абразивні диски різного діаметра й товщини є найбільш популярним витратним матеріалом для болгарки. Свою назву ці диски дістали від латинського слова «abrasio», що означає «зіскрібання».
Диски для різання металу
Диски для різання металу складаються зі скловолокна, різального абразиву (корунд, карбід кремнію тощо) й сполучної маси (найчастіше — бакелітової зв’язки). Скловолокно розташовується як сітка, яка грає роль армувального елемента, багаторазово підсилює стійкість диска до відцентрових і згинальних навантажень. У деяких дисках скловолоконна сітка може бути розташована в кілька шарів.
Товщина різального диска здебільшого невелика: чим тонший пропил, тим менше навантаження на мотор, тим легше болгарка ріже метал. Найчастіше можна натрапити на круги завтовшки 2,5 мм, але трапляються й тонші (0,7 мм, 1 мм, 1,2 мм, 1,6 мм, 2 мм). Водночас не варто думати, що товщина — це показник якості (тонший диск є одночасно й гнучкішим). Тут, швидше, можна говорити про іншу тенденцію: тонкі диски найдоцільніше використовувати в невеликих болгарках, розрахованих на круги діаметром 115 і 125 мм. Для середніх і великих за потужністю моделей надійніше все-таки купувати диски завтовшки 2-2,5 мм.
Зачисні (обдирні) диски
Зачисний круг складається з абразивного зерна й сполучної маси. Залежно від властивостей останньої, він може бути як твердим, так і еластичним. Тверді диски заповнюються бакелітовою, вулканітовою та керамічною зв’язкою, еластичні — матеріалами на основі каучуку. У деяких випадках обдирний круг може бути додатково укріплений декількома шарами скловолокна.
У сегменті абразивних кругів зачисні диски є найбільш товстими. Найбільш поширеними є круги завтовшки 6 мм, 10 мм і 20 мм.
Обдирні диски є досить агресивним засобом оброблення металу. Те, наскільки гладко або грубо буде оброблена поверхня, залежить від розміру абразивних зерен диска: чим вони більші, тим грубше й швидше обдирається метал.
Обдирні диски досить стійкі до поперечних навантажень. Під час роботи з зачисним диском зовсім не обов’язково тримати його перпендикулярно до оброблюваної поверхні. До того ж деякі майстри настійно рекомендують утримувати його під кутом 35-45 °, щоб зі сточувального круга утворювалося ширше шліфувальне ребро.
Пелюсткові шліфувальні диски (торцеві)
Поверхня такого диска викладена, як пелюстками, смужками абразивного матеріалу (найчастіше — шкурки на матер’яній основі). Кожна пелюстка трохи заходить на сусідній (так, як у віялі). Здебільшого ці диски застосовуються для плоского шліфування.
Поверхня деяких пелюсткових дисків робиться не плоскою, а трохи вигнутою — такі круги застосовуються для того, щоб шліфувати ними важкодоступні місця.
Абразивні диски для різання бетону
Застосовуються для різання бетону, цегли й каменю, але використовуються набагато рідше за алмазні диски. Аналогічні за своєю будовою до дисків для різання металу, але мають велику товщину (2,5-3 мм).
Під час різання армованого бетону або глибокого різання треба дотримуватися особливої обережності: у таких умовах ризик розривання абразивного круга зростає (цілком можливо, що диск затисне під час першого перекосу). Перед такою роботою потрібно обов’язково закрити обличчя захисною маскою.
Алмазні диски
Легко ріжуть бетон, камінь і цеглу, але дають водночас безліч найтоншого пилу. Під час роботи алмазним диском обов’язково потрібно захищати очі й органи дихання, а також робити регулярні перерви — перечекати, поки осяде пил. Товщина алмазних дисків зазвичай коливається в межах від 1,3 до 2,2 мм, але трапляються також інші значення.
За своєю формою й видом алмазного напилення диски поділяються на сегментовані, турбоалмазні й турбоалмазні з хвильовим безшумним корпусом. Найдорожчі — сегментовані диски: вони ж найбільш прості за конструкцією. Найдорожчі — турбоалмазні хвильові. В їхній конструкції є ребра жорсткості, а центр диска додатково посилений, що дає змогу працювати в режимі підвищеного навантаження. Щоб відводити надлишкове тепло, у тілі хвильового турбодиска робляться спеціальні отвори.
Полірувальні диски
Використовуються тільки на малих обертах (на великих починає перегріватися й «пригоряти» шліфована поверхня). Для роботи з полірувальними дисками потрібна невелика болгарка з регулюванням обертів (звичайний діаметр полірувальних дисків — від 100 до 125 мм).
Робоча поверхня полірувальних дисків виготовляється зі штучної й натуральної вовни, повсті, фетру, бязі, прошитої бавовни й подібних «делікатних» матеріалів. Оскільки ці матеріали не мають достатньої жорсткості, вони за допомогою «липучки» кріпляться на гумовому або пластиковому диску-основі (шліфтарілці). На такій шліфтарілці можна необмежену кількість разів закріплювати й моментально знімати будь-який відповідний за розміром полірувальний шар. Здебільшого на диску-основі можна кріпити й наждакові шари різної зернистості, але з їхньою допомогою виконуються вже не полірувальні, а шліфувальні роботи.
До сегмента полірувальних дисків можна віднести й «черепашки». «Черепашка» теж кріпиться на липучці до шліфтарілки та являє собою гнучкий диск з алмазним напиленням. Напилення на нього нанесене не рівномірним шаром, а широкими опуклими кружечками, що робить круг схожим на панцир черепахи.
Критерії вибору
Для оптимального вибору диска насамперед визначтеся, з яким матеріалом ви плануєте працювати.
- Тонкі відрізні диски (1-1,6 мм) найкраще використовувати для різання тонкого листового металу. Зокрема кузовного металу автомобіля. Для роботи з арматурою, балками, товстим кутиком і подібним вальцюванням тонкі диски підходять менше. З одного боку, вони можуть прискорити порізку (завдяки максимально тонкому різанню), але з іншого — ризик розривання тонкого диска тут помітно збільшується. У цьому разі надійніше буде використовувати диски товстіші.
- Жорсткі зачисні диски найчастіше застосовуються для активного оброблення (зачищення) зварних швів після зварювання й місць з’єднання металевих поверхонь перед зварюванням. З їхньою допомогою знімають (обдирають) напливи й виступи на металі, отримуючи внаслідок досить грубо оброблену, але вже рівну поверхню. Також вони використовуються у випадках, коли з металевої поверхні потрібно зачистити іржу, обдерти окалину, прибрати фарбу тощо.
- Еластичні зачисні (обдирні) диски переважно застосовуються як альтернатива металевим щіткам і крацюванню. Вони чудово зачищають навіть криволінійну поверхню металу від старої фарби та інших подібних покриттів.
- Пелюсткові торцеві диски здебільшого використовуються для шліфування металу й деревини. Найбільш грубими дисками (з найбільшим зерном) можна зачищати навіть невеликі зварні шви, але загалом пелюсткові круги застосовуються для делікатніших операцій. Ними знімають вицвілий верхній шар дерев’яних поверхонь, шліфують дерев’яні зруби, зчищають іржу й стару фарбу з металу.
- Абразивні диски для різання бетону коштують на порядок менше, ніж алмазні диски, але й ресурс роботи в них набагато менший. Їхнє застосування виправдане тільки в тих випадках, коли потрібно виконати невелику одноразову роботу.
- Алмазні диски використовуються для різання й оброблення бетонних і кам’яних виробів (тротуарна плитка, сходини, бордюри, облицювальний камінь), а також — цегли всіх видів і призначення. Дисками великого діаметра прорізають дверні та віконні прорізи, ріжуть перегородки. Матеріал вони проходять легше, ніж абразивні.
- Для роботи з армованим бетоном і складних робіт по каменю найкраще підходять турбоалмазні диски (як звичайні, так і хвильові). Під час вибору потрібно врахувати, що турбодиск забезпечить чистіше різання, ніж сегментований алмазний круг.
- «Черепашки» мають різну зернистість, тому найкраще купувати їх не окремо, а відразу набором. Найчастіше вони використовуються для дзеркального полірування кам’яних виробів. Працювати «черепашками» потрібно тільки на невеликих обертах.
З багатьох причин найкраще купувати диски відомих фірм. Д поняття «якість круга» входить не тільки ступінь міцності диска на розривання та його абразивні якості, але й екологічна безпека. У міру того, як працює і сточується диск, у ньому вигорає бакелітова зв’язка, від якості якої безпосередньо залежить те, наскільки шкідливі речовини водночас виділяються. В умовах тривалої роботи болгаркою цей чинник стає важливим.
Під час вибору нового диска обов’язково переконайтеся в тому, що він розрахований на швидкість вашої болгарки. Допустима швидкість обертання вказується на самому.
Також, якщо ви не плануєте масштабних робіт із болгаркою, не варто купувати багато дисків «про запас» — з часом на бакелітову зв’язку починає впливати волога, що міститься в повітрі. Міцність зв’язки водночас помітно знижується. Краще купуйте потрібні вам диски в міру потреби.
Безпека
Найголовніше й непорушне правило, яке не можна порушувати в жодному разі: не ставте на свою болгарку диски більшого діаметра, ніж це прописано в техпаспорті інструмента. Порушення цієї заборони загрожує розривом диска, а це — головна причина травм під час роботи з болгаркою. Висока швидкість обертання круга призводить до того, що осколки диска, що розірвався, розлітаються вибухово, розпорюючи користувачеві обличчя, шию або руки.
Також варто дотримуватися правила: чим диск більший, тим швидкість має бути меншою. Крім цього, виробники максимально страхують користувача, випускаючи диски з великим (іноді — двократним) запасом міцності на розривання. Але якщо поставити на болгарку диск більшого, ніж треба, діаметра, усі ці заходи втратять сенс. Поготів, що для того, щоб поставити великий диск, з болгарки доведеться зняти захисний кожух.
Надзвичайно небезпечною є покупка й встановлення на болгарку пилкових дисків від циркулярної пилки. Ніколи цього не робіть.