Історія гітари налічує вже майже тисячу років – перші зразки інструментів із такою назвою відносяться до XII століття. Йшов час, змінювалися музичні жанри й, відповідно, вимоги до гітари й умови її застосування. До кінця XIX століття стараннями знаменитого іспанського майстра Антоніо де Торреса з’явився інструмент, сьогодні відомий як «класична гітара».
Але й після цього розвиток гітари не зупинився. Сучасні акустичні гітари – це найширший клас музичних інструментів, що помітно відрізняються один від одного конструкцією, розмірами, пропорціями, застосовуваними матеріалами й, звичайно ж, звучанням. Така різноманітність дає змогу будь-якому музиканту вибрати кращу акустичну гітару на свій смак. І хоча в такому разі цей вибір надзвичайно суб’єктивний, ми постараємося до деякої міри допомогти, розповівши про найбільш поширені типи акустичних гітар, їхні конструкції і вплив окремих елементів на звучання.
Конструкція
Корпус
Як і в будь-якого іншого акустичного інструмента, корпус гітари є резонатором, що перетворює коливання струн на коливання повітря – тобто, власне, звук. Конструкція корпусу найбільшою мірою відповідає за звучання гітари. Зрозуміло, дуже важливими є і звукові властивості застосовуваних матеріалів (деревини) – власне, цим і відрізняються в кращий бік дорогі інструменти від дешевих.
Перша за значущістю для звучання частина корпусу – верхня дека. Це тонка (2-3 мм) пластина, виготовлена, зазвичай, з деревини хвойних порід (ялини або кедра) – цей матеріал має високу жорсткість за невеликої ваги. У переважної більшості акустичних гітар верхня дека пласка, але зрідка трапляється й опукла дека, більш складна та дорога у виробництві, але вона має підвищену жорсткість.
Для того, щоб верхня дека не деформувалась під силою натягу струн, зсередини її підсилюють системою ребер жорсткості, які називаються пружинами. Крім підвищення міцності, пружини впливають і на резонансні властивості деки – майже в кожного виробника є власна думка щодо оптимальної конфігурації системи пружин, їх кількості та положення. Одне або декілька резонаторних отворів (голосників) сприяють передаванню коливань повітря всередині корпусу гітари в зовнішній простір.
Решта частини корпусу, обичайки і нижня дека, завершують формування резонувальної порожнини. Кріпляться між собою вони за допомогою тонких дерев’яних рейок, вигнутих за формою деталей, і виготовляються найчастіше з палісандра або червоного дерева.
Оскільки тут до матеріалу вимоги не такі жорсткі, як у верхньої деки, то в недорогих інструментах застосовуються майже будь-які сорти деревини, а іноді та фанера. Окремо варто зазначити гітари компанії Ovation, нижня дека й обичайки яких є одним цілим, мають плавні обводи та виготовлені із синтетичного композита – брак паралельних поверхонь у такому корпусі дав змогу істотно знизити ефект акустичного зворотного зв’язку під час виступів із використанням підсилювальної апаратури.
До верхньої деки гітари кріпиться підставка (струнотримач, бридж), що виконує відразу три функції: вона передає коливання струн корпусу, забезпечує кріплення нижніх кінців струн і створює необхідну відстань між ними. У підставці закріплений нижній поріжок – пластикова, металева або кістяна пластина, що слугує опорою для струн.
Залежно від конструкції конкретної гітари її корпус може містити й інші елементи. Наприклад, у гітар середнього та верхнього цінового діапазону всередину корпусу або в підставці нерідко встановлюють п’єзоелектричні або електромагнітні контактні звукознімачі, що перетворюють коливання деки на електричний сигнал, й електроніку для них (передпідсилювач, регулятори гучності та тембру) – така конфігурація дає змогу посилювати звук акустичної гітари без додаткових мікрофонів або звукознімачів.
Часто на корпусі розташовані кріплення для ременя, що дає змогу вішати гітару через плече. Ще один яскравий приклад – резонаторна гітара: у верхню деку вбудовується спеціальна металева мембрана, що збільшує гучність звучання й надає йому специфічного тембру.
Гриф
Ця частина інструмента надає музиканту можливість керувати висотою видобутих звуків. У разі притискання струни до ладів (металевим поріжкам, перпендикулярним струнам) її активна довжина зменшується, і частота коливань підвищується. Лади закріплені в накладці – пластині з твердої деревини (часто використовуються палісандр або чорне дерево, рідше – клен). Накладка часто забезпечується інкрустованими мітками на деяких ладах, що полегшує орієнтування в них.
Шийка грифа – основна його частина, що відповідає за міцність. Сталеві гітарні струни створюють відчутне зусилля під час натягу – його цілком достатньо, щоб деформувати гриф. Для протидії цьому ефекту шийка грифа посилюється прокладеним всередині неї зігнутим металевим стрижнем – анкером. Під час затягування регулювальної гайки (розташованої або під кришкою на голові грифа, або в передній частині розетки всередині корпусу гітари) він прагне зігнути гриф у зворотний від струн бік. Точне налаштування анкера – складна процедура, що вимагає акуратності й уваги.
Головка грифа – протилежна корпусу його частина, на якій встановлюються кілки для регулювання натягу струн. На стику головки та накладки розташований пластиковий або кістяний верхній поріжок, який відповідає за створення необхідної відстані між струнами, а також необхідної висоти струн над грифом. У деяких гітарах відразу перед верхнім поріжком встановлений так званий «нульовий лад», який у цьому разі і стає верхньою опорою для струн.
П’ятка грифа – потовщення в нижній його частині, що слугує для кріплення грифа до корпусу. Найчастіше в акустичних гітарах це з’єднання клеєна, але трапляються і гвинтові кріплення. У моделях верхньої цінової категорії застосовуються складні з’єднання «паз-шип» або «ластівчин хвіст», що утворюють дуже жорсткий механічний контакт.
Види акустичних гітар
Як уже говорилося, сучасні гітари відрізняються винятковою різноманітністю. Вибрати «найкращий» тип неможливо – всі вони створювалися для якихось певних завдань, стилів гри, музичних жанрів і індивідуальних особливостей музикантів. Величезна кількість цих типів заперечує можливість описати їх усі в одній статті, тому обмежимося лише найпопулярнішими та масово представленими на ринку і розкажемо які бувають акустичні гітари.
Класична гітара залишається практично незмінною вже понад століття. Популярністю цей різновид зобов’язаний двом видатним музикантам – Франсіско Тарреге й Андресу Сеговії.
У класичній гітарі вперше з’являється віялове розташування пружин під верхньою декою (до цього перевага віддавалася поздовжнім пружинам). Гриф без анкерного стрижня, з пласкою накладкою. Інкрустації накладки на класичних гітарах майже завжди немає – зрідка трапляються лише точки на торці накладки. Резонаторний отвір прикрашений орнаментом («розеткою»). Струни на сучасних моделях нейлонові, осі кілків розташовані у двох поздовжніх наскрізних пазах у головці грифа. Зазвичай, на гітарах цього типу дев’ятнадцять ладів, гриф з’єднується з корпусом на дванадцятому ладу.
Фламенко-гітара – варіація класичної гітари. Вирізняється трохи меншими розмірами та полегшеною конструкцією – тонкою верхньою декою, меншою кількістю пружин і часто більш легкими сортами деревини. Ці заходи дають змогу отримати більш яскравий тембр і «перкусійне» звучання, необхідні для виконання фламенко. Найчастіше на верхню деку з обох боків від струн наклеюються пластикові накладки, які захищають дерево від подряпин і ударів.
Акустична гітара зі сталевими струнами (усталеної назви немає, хоча часто трапляються терміни «вестерн» або «фолк») має більш яскраве і гучне звучання, як порівняти зі своїми класичними сестрами. Мабуть, це найпопулярніший зараз різновид. Вирізняється міцною конструкцією – перехресною системою пружин і обов’язковою наявністю анкера. Головка грифа, зазвичай, суцільна, з вертикальним розташуванням осей кілків. Накладка найчастіше має опуклий профіль, кількість ладів може варіюватися від 19 до 24.
Гітари цього типу поділяються на кілька підвидів за формою й розмірами. Ось основні з них:
- Grand Concert – найкомпактніший варіант, прямий нащадок класичної гітари. Такі інструменти звучать не дуже голосно через невеликий укладений в них об’єм повітря, зате вони зручні та чутливі – добре передають нюанси звукодобування. Крім того, невеликі розміри роблять їх прекрасним вибором для дітей та підлітків.
- Grand Auditorium відрізняється від Grand Concert трохи більшими розмірами за таких самих пропорціях і часто має опуклу нижню деку. Збільшений об’єм корпусу робить їхнє звучання глибшим і насиченим без особливої втрати зручності під час гри.
- Dreadnought – найбільш поширена на сьогодні конструкція. Вирізняється незграбними обводами та характерною формою: ближня до грифа частина корпусу зменшена, а далека – збільшена. Крім того, глибина корпусу також зазвичай більша, ніж у попередніх типів. Все це створює додатковий об’єм, а значить, і більш глибоке звучання з розвиненими низькочастотними складниками.
- Jumbo – збільшена версія Grand Auditorium. Має порівнянний із «дредноутом» (власне, створювалася як його конкурент) об’єм за великих розмірів. Має більш насичене звучання, ніж попередній тип, однак через габарити на ній досить складно грати.
Дванадцятиструнна гітара – спадщина епохи бароко. У таких інструментів струни об’єднані в шість пар, водночас в басових парах налаштування здійснюється з інтервалом в октаву, а у високих – в унісон. Подібна конфігурація має більш багатий тембр, як порівняти зі стандартною; крім того, незначні відмінності у висоті нот створюють ефект хору.
Гітари всіх перерахованих вище типів, крім класичної форми, можуть виготовлятися і з вирізом, що полегшує доступ до верхніх ладів. Потрібно враховувати, що за інших рівних наявність вирізу зменшує об’єм резонатора гітари, і це (разом з інакше організованою системою пружин) впливає на звук інструмента.
Підсумки
Як бачите, за терміном «акустична гітара» можуть ховатися зовсім різні інструменти. Кількість варіантів конструкцій просто величезна, і кожна гітара має свої унікальні особливості, які підходять для різних завдань, адже яка акустична гітара краща для початківця, яка краще для професіонала – складно сказати. Пам’ятайте, що ключ до вдалого вибору – правильне розуміння своїх потреб.
Гарного вам звучання й задоволення від гри на новому інструменті!