Як вибрати аматорський цифровий фотоапарат

Попри те, що вбудована камера сьогодні є практично в будь-якому сучасному мобільному телефоні, мало хто з нас готовий повністю покластися на її скромні можливості. Щоб бути повністю впевненим у тому, що світлини вашого літнього відпочинку, урочистого заходу або документування перших кроків дитини будуть дійсно якісними, треба все ж вибирати повноцінний фотоапарат.

Відразу обмовимося, що в цьому матеріалі мова піде винятково про аматорські камери. Втім, той, хто думає, що вибрати модель початкового рівня легко, серйозно помиляється — кількість критеріїв вибору для таких апаратів іноді навіть більша, ніж у випадку з «дзеркалками».

Конструктивні характеристики

Як і будь-який інший складний пристрій, кожна камера має набір технічних характеристик, що визначає її клас, можливості та вартість:

1. Роздільна здатність (Мп) — параметр, який непідготовленими користувачами часто сприймається, як єдине мірило якості знімання. Насправді це всього лише загальна кількість елементів на фотоматриці (вимірюється в мільйонах пікселів, Мп), від якого залежить підсумкова роздільна здатність знімка. Чим вона більша, тим вища деталізація знімка, і, відповідно, більший розмір якісного відбитка, який ви зможете отримати у фотостудії або на домашньому принтері. Скажімо, для друкування кадрів стандартного формату 10×15 см цілком достатньо 8 Мп, ну а кадри з великою роздільною здатністю вже можна використовувати для якісної поліграфії: великі портретні фото, плакати форматів А4, А3 тощо. Актуальні на сьогодні моделі обладнуються матрицями з роздільною здатністю 8, 10, 12 і вище Мп, чого цілком достатньо для більшості користувачів;
2. Розмір і тип матриці — під час вибору камери цим параметрам приділяють незаслужено мало уваги, але ж якість знімання від нього залежить навіть більше, ніж від тієї ж кількості мегапікселів! Чим більша фотоматриця, тим більшу чутливість й динамічний діапазон вона має й тим менше цифрових шумів ви побачите на своїх фото, знятих у складних умовах (недостатня освітленість, знімки на високих ISO, неправильно обрані параметри знімання тощо). Для аматорських камер («мильниць») цей параметр заведено виражати у форматі дробу, що позначає діагональ у дюймах, водночас типовим значенням для бюджетних моделей є 1/2,3″, для топових — 1/1,6″. У дзеркальних камерах зазвичай наводять довжину та ширину матриці, яка починається з 20х15 мм у початкових моделей і доходить до 36×24 і вище в професійних;
3. Кратність зуму — показник, що характеризує можливості об’єктива вашої камери знімати віддалені об’єкти — чим він вищий, тим більше віддалений об’єкт ви зможете «наблизити» і сфотографувати. Оскільки цей показник безпосередньо пов’язаний із габаритами оптики, об’єктиви з високими значеннями зума (від 10? і вище) можуть істотно збільшувати габарити та вагу фотоапарата. Також зазначимо, що під час знімання на великих відстанях вплив тремтіння рук на якість фото істотно зростає, для компенсації чого треба використовувати штативи та моделі камер з оптичною стабілізацією.
   У характеристиках фотоапарата зазвичай вказують одразу два типи «зуму» — оптичний і цифровий. Оптичний працює завдяки зміні взаємного розташування лінз в об’єктиві та забезпечує дійсно якісне наближення об’єкта. А ось цифровий «зум» просто збільшує розмір зображення програмним чином (подібно до того, як ви робите це в графічному редакторі), що призводить до помітної втрати якості. Під час вибору камери звертайте увагу винятково на оптичний зум, оскільки цифровий, зазвичай, не має жодної практичної користі.

Експлуатаційні характеристики

Наступна група параметрів не має визначального впливу на якість знімання, проте істотно позначається на функціональності й зручності використання фотоапарата:

1. Розмір і конструкція РК-екрана — будь-який цифровий фотоапарат незалежно від класу та вартості обладнується рідкокристалічним екраном, за допомогою якого здійснюється наведення на об’єкт знімання, перегляд відзнятого матеріалу й керування камерою. Здійснювати всі перераховані операції набагато зручніше на великому екрані з високою роздільною здатністю (деякі виробники використовують навіть сенсорні дисплеї, що дають змогу керувати апаратом «одним дотиком»), тому в разі інших рівних характеристик віддавайте перевагу саме таким моделям. У просунутих фотоапаратах також трапляються поворотні екрани (схожі на використовувані у відеокамерах), які можна нахиляти під певним кутом за допомогою особливого шарніра. Така можливість буде надзвичайно корисною в складних умовах, за яких вибір компонування кадру за допомогою оптичного видошукача або жорстко закріпленого РК-екрана ускладнений — репортажне знімання над головами натовпу, творчі кадри знизу-вгору тощо.
2. Кількість режимів знімання — досить важливим для аматорських камер є список режимів знімання, які можна умовно розділити на автоматичні та ручні. У разі використання першого типу користувач віддає вибір параметрів на відкуп самій камері (режим Авто) або вибирає тільки характер знімання і/або зовнішні умови (портрет, пейзаж, нічне знімання, спорт тощо), після чого фотоапарат самостійно визначає параметри знімання, яких бракує (діафрагму, витримку тощо). У ручних режимах, як-от Ручний, Пріоритет витримки і Пріоритет діафрагми фотограф вибирає всі параметри знімання (або принаймні один із них) самостійно, що дає змогу реалізовувати нестандартні творчі задуми. До цього пункту також можна віднести можливість знімання в «сирому» форматі RAW (записується повна інформація з матриці, без оброблення та перекладу в JPEG), який згодом можна серйозно поліпшити в графічному редакторі. Сучасні фотокамери також вміють записувати відео — якщо ця функція актуальна для вас, то зверніть увагу на роздільну здатність відеозапису та наявність звукової доріжки;
3. Роз’єми — до стандартного набору роз’ємів фотоапарата входять: порт для передавання фото на ПК (micro-USB, mini-USB або фірмовий), аудіовідеопорт для зручного перегляду відзнятих фото та відео на телевізорі або моніторі (може бути HDMI або фірмовий) і гніздо для під’єднання зарядного пристрою. Зазвичай, до комплекту постачання входять усі потрібні сполучні кабелі, проте якщо ваша камера обладнана НЕ фірмовими, а поширеними стандартними роз’ємами, то це істотно полегшує її використання;
4. Карти пам’яті — більшість аматорських фотоапаратів працюють із поширеними картами пам’яті форматів SD і MMC, проте з цього правила є два винятки — камери Sony сумісні тільки з форматом Memory Stick, а камери Olympus — з форматом xD. У комплекті зазвичай йде «пробна» карта пам’яті мінімального обсягу, тому відразу приготуйтеся до купівлі більш місткої моделі потрібного вам формату;
5. Тип акумулятора — зазвичай камери комплектуються акумуляторами певного стандарту, які можна заряджати тільки за допомогою фірмових зарядних пристроїв. Однак бувають і апарати, які працюють від звичайних «пальчикових» батарей або акумуляторів, які можна купити на кожному розі та зарядити від будь-якого сумісного ЗП. Такі камери дуже зручні під час тривалих туристичних поїздок, далеко від електричної мережі та фірмових магазинів фототехніки.

Класи фотоапаратів

Тепер, коли ви ознайомилися з усіма основними характеристиками сучасних фотокамер, можна переходити безпосередньо до вибору моделі. Для того, щоб спростити цей процес, фотоапарати заведено ділити на класи, кожен із яких вирізняється своїм набором характеристик, що підходить до певної моделі використання:

1. Бюджетні — найдоступніші камери з невисокою роздільною здатністю матриці, невеликим діапазоном масштабування, мінімальною кількістю доступних настройок і простим дизайном. Їхня основна перевага полягає в низькій вартості, яка є визначальним критерієм під час вибору апарата для невибагливого користувача (дитини, літньої людини або новачка, який пересів із плівкового апарата).
2. Компактні — фотоапарати, які вирізняються невеликими габаритами та масою, а також найбільш збалансованим поєднанням ціна/можливості. Саме вони найбільше підходять для щоденного використання на відпочинку, екскурсії, репортажному зніманні тощо. Наймініатюрніші представники цього класу («ультракомпакти») можуть вміститися в кишені піджака або невеликій дамській сумочці, завдяки чому дуже часто використовуються в ролі іміджевого аксесуара.
3. Ультразум — моделі з зум-об’єктивами максимальної кратності (від 10 і вище), призначені для знімання віддалених об’єктів. Чітко окреслена спеціалізація не найкращим чином впливає на габарити камери, тому подібні фотоапарати досить важко носити із собою впродовж дня.
4. Творчі — топові камери з високою функціональністю, які за набором основних характеристик можуть перевершувати дзеркальні моделі початкового класу. Через високу роздільну здатність та більші розміри матриці, наявність всіх потрібних ручних регулювань, якісної оптики, можливості знімання в RAW-форматі, вони забезпечують найвищу в класі «недзеркальних» апаратів якість знімків. До цього типу також відносять пило- та вологозахищені фотоапарати для екстремального знімання.

Підсумки

Починати вибір аматорського фотоапарата треба із визначення передбачуваної моделі використання, тобто визначення умов, у яких ви плануєте знімати основну кількість кадрів, яка прямо виведе вас до одного з вищенаведених класів — бюджетного, компактного, «ультразум» або творчого. На другому етапі відбору треба вивчити актуальний асортимент камер і наявність у конкретних моделях усіх потрібних вам функцій і опцій, після чого визначитися з фінансовими можливостями та здійснити підсумковий вибір.

Удалої покупки!

Зображення взято з джерел: pixabay.com