Як вибрати маску і трубку

Люди по-різному ставляться до захоплень, як-от дайвінг або підводне полювання. Що це? Пустощі, розвага чи серйозний спорт? Або захоплення, якому можна присвятити ціле життя? Незалежно від того, з якими намірами людина вирішує прилучитися до краси підводного світу, на неї чекає серйозна підготовка й чіткі правила.

Мабуть, нема чого докладно розповідати, наскільки важливо в дайвінгу і підводному полюванні правильно підібране обладнання і його справність. Це перший крок на шляху до спокійного занурення без додаткових пригод, нестандартних ситуацій і непотрібних перемог над власною панікою.

Будь-який курс дайвінгу починається з вивчення обладнання. Перше, про що вас запитає інструктор — чи вмієте ви плавати в «комплекті №1». Під цією нехитрою назвою криється набір — ласти, маска і трубка. Без вміння користуватися цим комплектом добрий інструктор вас просто не підпустить до всього іншого обладнання. Ну а в підводному полюванні це й зовсім єдиний варіант, який поряд із навичками і здібностями плавця тимчасово перетворює його на морського жителя.

Маска

Більшість людей притягує незвідана до кінця й загадкова стихія підводного світу. Біда в тому, що людський організм на цьому етапі еволюції зовсім не пристосований до подорожей у морські глибини. Ми не вміємо дихати під водою, фізіологічні закони нашого організму накладають великі обмеження на процес пірнання, очі не вміють фокусуватися у водному середовищі. Добре, що сьогодні всі ці проблеми легко вирішуються за допомогою накопичених знань і спеціального обладнання.

Наша зорова система не здатна адекватно сприймати інформацію про предмети в середовищі, відмінному за оптичними параметрами від звичного нам повітря. Для фокусування необхідний повітряний простір між оком і водою. Хто й коли придумав маску для підводного плавання — точно невідомо, але цей винахід здійснив переворот у підводному плаванні. Починаючи з двадцятих років XX століття, маска стала невіддільним обладнанням водолаза.

Підмасковий простір

Вибираючи маску для плавання, насамперед потрібно звертати увагу не на її окремі елементи, а на те, що вона створює — підмасковий простір. Його достатній об’єм — те, для чого і придумана маска. В окулярах для плавання, що не закривають ніс, не можна занурюватися на глибину понад п’ять метрів. Через маленький об’єм повітря і брак можливості врівноважити тиск видихом під скло, це загрожує тріснутими очними судинами, а то й серйозними травмами очей.

Занурюючись під воду, людина потрапляє в зону високого тиску, який з кожним десятком метрів виростає на одну атмосферу. Маска — геніальний і водночас простий винахід. Завдяки тому, що ніс плавця перебуває в підмасковому просторі, він може легко врівноважити тиск під маскою невеликим видихом через ніс, щойно з’являються неприємні відчуття.

Який об’єм підмаскового простору вибрати, залежить від цілей ваших занурень. Підводні мисливці та фридайвери зазвичай вибирають маску з невеликим підмасковим простором. Це і зрозуміло — пірнаючи на одному вдиху, хочеться заощадити будь-яку частинку повітря. Невелику маску простіше «врівноважити» маленькою порцією повітря.

А ось для дайверів, у яких запас повітря міститься в балоні за спиною, найкраще маски із середнім і великим підмасковим об’ємом. У них ширший кут огляду. Особливо настійно рекомендуємо такі маски дайверам-початківцям. Поки ви почуваєтеся невпевнено під водою, вам потрібен «запас безпеки». Повірте, у будь-якій позаштатній ситуації вам буде про що подумати, окрім тиску на очі. Чим більший підмасковий простір — тим менша ймовірність нанесення шкоди очам у разі різкої зміни тиску.

А тепер переходимо безпосередньо до деталей маски.

Скло

Зараз у більшості масок застосовується загартоване скло. Воно надійне, витримує механічний та хімічний вплив. У дешевих моделях використовують спеціальний пластик. Загартоване скло маркують позначкою «Tempered», а на пластику ви знайдете знак «Safety».

1. Маски з одним склом прості й більш дешеві. Вони зазвичай забезпечують гарний огляд і підійдуть новачкам у дайвінгу, які занурюються на невеликі глибини. Якщо ви вже досягли певного рівня підводного плавця — вам напевне захочеться купити більш професійне обладнання.
2. Маски з двома скельцями вважаються більш надійними, також у деяких таких масках передбачена можливість використання скелець із діоптріями. Це важливий момент для людей із поганим зором. Будь ласка, зверніть увагу — занурюватися під воду в контактних лінзах дуже незручно й небезпечно. Для цього підійдуть тільки певні лінзи, здатні «дихати», в інших ви можете завдати мікротравми оку. Краще підберіть собі маску з діоптріями. Враховуйте, що водне середовище дає корекцію зору 0,5. Тобто якщо ваш зір -2, вибирайте лінзи з корекцією -1,5.
3. Є маски з трьома або чотирма скельцями — передніми й додатковими бічними. З одного боку, вони забезпечують неймовірний кут огляду й додають ефектності занурення, з іншого — з ними потрібно бути обережними, оскільки в людей зі слабким вестибулярним апаратом такі маски можуть викликати запаморочення або головні болі.

Корпус і потиличний ремінь

Сьогодні вже практично неможливо знайти маску з гумовим корпусом (обтюратором), 95% масок виготовлені з силікону. Це м’який і еластичний матеріал, він менш схильний до руйнування від солоної води й сонячних променів. Крім того, силікон рідко викликає алергію, а м’який виступ для носа робить продування вух зручним і легким.

Вибір кольору маски — насамперед справа смаку. Але є кілька нюансів, які потрібно враховувати. Наприклад, прозорий корпус маски — досить суперечлива річ. З одного боку, це найкраще рішення для тих, хто любить позувати фотографу під водою. Показуючи друзям фото на тлі акули або коралів, вам не потрібно буде переконувати їх, що це саме ви — обличчя в масці цілком впізнається й навіть красиве. Водночас врахуйте, що маски з прозорим корпусом можуть досить сильно вилискувати, особливо під поверхнею води. Якщо ви захоплюєтеся підводним полюванням — вибирайте темний обідок: це не завадить стежити за рибою, а сонячні зайчики на вашій маски не відлякають вашу здобич.

Ремінець, який утримує маску на голові, має бути зручним у використанні. Ніколи не застосовуйте силу, натягуючи маску на голову. Краще звільніть ремінець, а потім затягніть і зафіксуйте його на потилиці. Практично будь-який тип застібок, що кріплять ремінець, дають змогу це зробити легко і швидко. Не затягуйте маску занадто сильно, до вирячених очей. Крім того, що це порушує кровообіг, вам доведеться ще кілька годин після занурення проходити з загадковими слідами на обличчі.

Силіконові ремінці спеціально роблять роздвоєними в середній частині для надійного кріплення на голові. Якщо ви відчуваєте дискомфорт навіть у разі правильного регулювання маски, якщо силіконовий ремінець тисне або натирає, не хвилюйтеся — для розв’язання цієї проблеми можна купити спеціальний неопреновий оголовок. Варіантів їх — безліч. Ви не тільки позбудетеся дискомфорту під час пірнання, але й не переплутаєте свою маску ні з чиєю іншою.

Переконайтеся в правильному виборі

Після купівлі не полінуйтеся провести невеликий тест, який підтвердить, що обрана маска вас не підведе. Перекиньте потиличний ремінець вперед, на скло маски із зовнішнього боку, приберіть волосся з чола й акуратно прикладіть маску до обличчя. Тепер втягніть повітря носом і відпустіть руки. Якщо маска спокійно тримається на обличчі без додаткових зусиль — це гарантія того, що вона вам підходить і не підтікатиме під водою.

Догляд та експлуатація

Перший час маска може пітніти. Причина криється в спеціальному захисному покритті, яке наноситься під час виробництва маски. Вам допоможе такий нехитрий метод — нанесіть на внутрішню частину скла зубну пасту або зубний порошок. Залиште на півгодини, потім добре промийте прісною водою.

Для того, щоб маска слугувала довго, за нею потрібно доглядати. У цьому немає нічого складного. Перевозьте і зберігайте маску в спеціальному пластиковому боксі, а після використання обов’язково промийте її прісною водою і висушіть, уникаючи прямих сонячних променів.

Трубка

Пам’ятаю, у дитинстві, зачитуючись пригодницькими романами, я була дуже вражена простою хитрістю індіанців із книг Фенімора Купера — ховаючись від ворогів під водою, вони дихали через порожнисту очеретяну тростинку. Хоча цьому способу вже понад 5 000 років, він має свої обмеження. Навіть перебуваючи в прекрасній фізичній формі, людина може дихати через трубку тривалий час на глибині не більш ніж 1 метр — інакше тиск просто не дасть можливість зробити вдих.

Проте, трубка — просте пристосування, яке стало незамінним помічником усіх прихильників підводного світу. Саме трубка відкриває дива морських глибин для людей, далеких від дайвінгу та фридайвінгу. Будь-який охочий може отримати незабутнє задоволення від сноркелінгу — для цього не потрібні особливі навички і знання, а тільки трубка й маска.

Водночас, і для дайверів це обладнання — справжня палочка-виручалочка, особливо у разі занурень у неспокійній воді. Не потрібно витрачати дорогоцінне повітря в балонах або власні сили на боротьбу з хвилями. Фізіологами доведено, що занурюючи обличчя у воду, людина, яка має досвід спілкування з цим середовищем, розслабляється й заспокоюється, сповільнюється її дихання та серцевий ритм. Саме тому фридайвери перед пірнанням теж використовують трубку. А підводні мисливці ще й виглядають свою здобич із поверхні.

Отже, на що ж потрібно звертати увагу під час вибору трубки?

Форма і кріплення

Є кілька бажаних особливостей конструкції, які неабияк полегшать ваше життя під час використання дихальної трубки. Анатомічний вигин біля основи — необхідний мінімум. Трубка має зручно огинати вашу голову, а також мати спеціальне кріплення для фіксування на масці. Причому великим плюсом є можливість регулювати розташування трубки, рухати її вгору або вниз. Нерегульовані кріплення фіксують трубку на заданому, умовно зручному для всіх рівні.

Оптимальна довжина трубки — 30-40 см, а внутрішній діаметр — приблизно 2,5 см.

Неабияк додає зручності наявність гнучкої гофрованої секції в нижній частині трубки, що дає вам можливість легко забирати її вбік під час пірнання або занурення. Цей момент особливо актуальний для дайверів. Якщо до інфлятора і шлангів від регулятора додати незручну трубку, це створить неабиякий дискомфорт.

Конструктивні елементи

Клапан, який розміщується в нижній частині трубки, зменшує зусилля, що докладається для очищення її від води (продування). Під час спливання частина води йде з трубки самостійно за законом сполучених посудин. Це корисне доповнення, завадити воно може хіба що під час плавання в каламутній воді, коли частинки забиваються в нижній клапан і трубка може почати підтікати.

Для повного комфорту плавця розроблена система сухого (або повітряного) клапана. Він розташовується у верхній частині трубки й перешкоджає потраплянню води в трубку навіть у разі повного її занурення під воду. Додатковим плюсом для підводних мисливців є безшумність використання такої системи.

Важливо не плутати сухий повітряний клапан із наконечником-розсікачем (фритопом), який теж додає зручності, перешкоджаючи потраплянню бризок води в трубку на поверхні, але під час пірнання трубка все ж заповнюється водою.

Останній важливий елемент — загубник. Зараз усі пристойні компанії виробляють трубки з анатомічними загубниками з якісного силікону. Оскільки ця частина схильна до зношування, то бажано, щоб трубка мала можливість встановлення змінного загубника.

Догляд за трубкою дуже простий — промивайте її після використання прісною водою і висушуйте в тіні.

Цікавих вам занурень і радості дивовижних відкриттів!

Зображення взято з джерел: unsplash.com, pixabay.com