Як вибрати AV-ресивер

Купівля телевізора з великою діагоналлю — лише перший крок до створення повноцінного домашнього кінотеатру. Для того, щоб повністю насолодитися масштабністю того, що відбувається на екрані, треба подбати та про відповідний рівень звукового супроводу. Вбудовані в телевізор динаміки – не найкращий варіант для цього, та й новомодні «звукові панелі», попри всі свої зручності (переважно інсталяційні), поступаються за якістю звуку традиційним акустичним системам, і максимальний результат усе ж дасть класична схема «колонки + підсилювач».

Так склалося історично, що багатоканальний підсилювач, який використовується в системах домашнього кінотеатру, називають «AV-ресивер» — від англійського «receiver» (приймач), адже його прообразом були старі підсилювачі з радіоприймачем (саме тому в кожному пристрої завжди є вбудований тюнер). У міру прогресу в ресиверів з’явилася можливість під’єднання зовнішніх компонентів, а також численні системи для обробки звуку та передавання відео. Сучасні AV-ресивери — це складні пристрої, призначені не тільки для посилення аудіосигналу та виведення його на колонки, а й виконують функції обробляння відео, декодування багатоканальних доріжок, комутації джерел і мають розширені мережеві можливості. Недарма ресивери називають «серцем» для домашнього кінотеатру.

Отже, що ж пропонують AV-ресивери користувачеві, який зібрався побудувати серйозну аудіосистему?

Підсилювач потужності

Ця початкова функція AV-ресивера і до сьогодні залишається основною. Перш ніж дійти до ваших вух, сигнал із будь-якого джерела має пройти крізь ресивер, який підвищить його рівень до необхідного та відправить на під’єднання колонки. Треба пам’ятати, що зазвичай ресивери працюють із пасивною акустикою (виняток становлять активні сабвуфери), хоча є і High-End-моделі з балансними виходами, до яких можуть під’єднуватися зовнішні підсилювачі або дорога активна акустика. Використання в сучасних системах домашнього кінотеатру великого числа каналів (аж до 11) зобов’язує встановлювати в ресивер відповідну кількість підсилювачів, чим часто й зумовлені часом гігантські розміри AV-ресиверів.

Потужність сучасних ресиверів починається з 40-60 Вт на канал і може досягати декількох сотень ват, чого разом із потужною акустикою вистачить для озвучування навіть найбільших приміщень.

Декодування

Доріжки сучасних кінофільмів записуються в цифровому форматі, з кодуванням у системи багатоканального звучання Dolby і DTS, і в такому ж вигляді вони передаються в ресивер із того чи іншого цифровому інтерфейсу. Тому для посилення сигналу його спочатку потрібно декодувати та перетворити в аналоговий вигляд.

Комутація

Раніше під комутацією малося на увазі лише перемикання аудіовходу підсилювача між декількома звуковими джерелами. Але після того, як сучасні ресивери навчилися працювати та з відеосигналами, ця функція стала помітно спрощувати роботу із системою домашнього кінотеатру. Схема проста — усі пристрої під’єднуються до ресивера, а вже він з’єднується одним HDMI-кабелем із телевізором або проектором. Це дуже зручно, оскільки виключається потреба протягування безлічі кабелів і вибору потрібних входів/виходів на телевізорі та підсилювачі. До того ж це дає змогу відразу під’єднати всі джерела до пристрою з обмеженим числом входів (наприклад, до проектора).

Обробка звуку

Перед тим, як потрапити на колонки, звук може бути пропущений через темброблок або системи обробки звучання, які дають змогу, наприклад, перетворити стереозаписи на багатоканальні, а також тонко налаштувати параметри звукопередачі з урахуванням акустичних особливостей вашої апаратури та приміщення.

Конвертація відео

Під час проходження сигналу відеопроцесор ресивера може в реальному часі змінювати параметри зображення на ваш смак, перетворюючи аналогову картинку на цифрову (для передавання за сучасним інтерфейсом) і навіть масштабуючи зображення до формату Full HD, що позитивно позначається на перегляді старих записів на плоских дисплеях великої діагоналі.

Кілька зон озвучування

Ресивери середньої й високої цінових категорій можуть працювати не з одним, а з двома або більше комплектами колонок — наприклад, з багатоканальною системою у вітальні та стереокомплектом у сусідньому кабінеті або спальні.

Додаткові функції

Із розвитком сучасної комп’ютерної техніки, систем мультимедіа та мережевих стандартів, багато з ресиверів стали обладнуватися USB-портами, Wi-Fi-адаптерами та навіть Інтернет-функціями. Тому в сучасних моделях можна натрапити на можливості під’єднання MP3-плеєрів, читання медіафайлів з USB-носіїв, роботу з веб-радіо, а також підтримання Bluetooth-аудіо та бездротової технології передавання звуку AirPlay. У деяких ресиверах є навіть DLNA-клієнт, який вміє відтворювати файли з ресурсів на локальній комп’ютерній мережі.

Окремо варто згадати про функцію автоматичного калібрування. Не секрет, що кожне приміщення й кожен набір «підсилювач + колонки» унікальні у своєму звучанні, і в сучасних ресиверах є великий інструментарій для тонкого тюнінгу якості звукопередачі. Для тих, хто звик налаштовувати звучання апаратури лише змінюючи рівень високих і низьких частот, кількість аудіопараметрів у сучасних ресиверах може шокувати.

Для ідеального настроювання може знадобитися не тільки «натреноване» вухо, а і спеціальні прилади. Якщо всього цього у вас немає, то на допомогу прийдуть системи автоматичного калібрування. Досить просто встановити додатковий мікрофон, що входить до комплекту, на місце прослуховування й запустити процедуру — ресивер видасть серію шумів, проаналізує їх і сам виставить оптимальні параметри для вашої ситуації.

Як і будь-яка апаратура, AV-ресивери, умовно діляться на кілька класів.

Бюджетні ресивери

Ціни на цю категорію моделей починаються від $200. Зазвичай ці моделі мають базові функції, мінімальну кількість каналів (5.1), не дуже високий рівень потужності та не найширший (хоча часто достатній) набір входів.

Середній клас

Витративши від $400, ви можете розраховувати на 7.1-канальне посилення, гарний запас потужності (від 100 Вт на канал), розширений набір цифрових інтерфейсів, гарні комутаційні можливості та навіть на наявність системи автоматичного калібрування. Такі моделі відрізняються використанням якіснішої конструкції й наявністю простого DSP-процесора. Розплата — помітно збільшуються габарити AV-ресивера.

Топові моделі

Розлучившись із сумою від $800 і більше (верхньої межі практично немає, хоча моделі вартістю вище $3000 можна перерахувати на пальцях) ви зазвичай отримуєте всі найпрогресивніші функції, які тільки є на ринку: кілька відеовиходів для одночасного під’єднання дисплея і проектора, високоякісні каскади посилення з одинадцятьма й більш каналами, потужні блоки живлення, «наворочені» системи обробляння звуку та конвертації відео, екранне меню для більш зручного настроювання, якого навчають пульт ДК, систему автоматичного калібрування, що враховує АЧХ приміщення. Наявні тут і підтримка другої зони, і можливість інтеграції в multiroom-системи.

Як же визначитися, яка модель AV-ресивера задовольнить ваші вимоги на сьогодні й забезпечить великий запас функціональності на майбутнє? Адже зазвичай ресивери купуються на довгий час і змінюються рідко. Просто дотримуйтесь наших рекомендацій, і ви без зусиль підберете потрібну модель.

Отже, на які параметри сучасних AV-ресиверів треба звернути увагу під час купування?

Потужність

Підбираючи потрібний рівень потужності, треба враховувати номінальну потужність акустичних систем — вона має перевищувати вихідну потужність підсилювача. Пам’ятайте про те, що сабвуфер у системах домашнього кінотеатру — це окрема активна колонка зі своїм підсилювачем, тому його потужність не має враховуватися.

Типова потужність ресивера перебуває в діапазоні 80-150 Вт на кожний із каналів за імпедансу 4, 6 або 8 Вт. Останній параметр описує номінальний опір ваших акустичних систем, на який розрахований ресивер, і вибрані вами колонки мають мати таке ж або більшого значення імпедансу. У разі, якщо ваша акустика має імпеданс 4 Ом, її вкрай не рекомендовано під’єднати до ресивера, призначеного для роботи виключно з колонками 6-8 Ом — це загрожує виходом підсилювача з ладу.

Чим вища потужність підсилювача, тим вищу гучність він може розвинути, однак величина, зазначена в технічних характеристиках, визначається під час вимірювання самим виробником, і багато хто з них любить «підтасовувати» результати, вписуючи в паспорт обладнання найпривабливіші цифри.

«Пікова потужність» не має вас цікавити — на відміну від RMS-показника, який характеризує середню потужність за постійного, , номінального навантаження, на якому акустична система може працювати тривалий час. Також потрібно стежити, щоб зазначені виміри здійснювалися за коефіцієнту нелінійних спотворень не вище ніж 0,1%. В іншому разі це ознака того, що показники потужності в паспорті штучно завищені.

Високий рівень потужності ресивера також гарантує гарну динаміку звучання, тому більш потужні підсилювачі, зазвичай, загалом грають краще навіть на низькому рівні гучності.

Ресивери початкового рівня потужністю 40-80 Вт цілком озвучать невелику кімнату розміром 15-20 м², а для приміщень площею від 40 м² треба придивитися вже до флагманських моделей потужністю від 150 Вт і вище.

Загалом, значення в межах 100 Вт є найбільш універсальними й поширеними.

Конструкція затискачів

Під’єднання акустичних систем до каналів підсилювача відбувається за допомогою затиску оголеного дроту — вибирайте моделі з масивними гвинтовими затисками, а не пружинними клемами.

Якщо ваші акустичні дроти вже терміновані роз’ємами типу «банан», то їх можна під’єднати тільки до моделей із гвинтовими затисками (попередньо знявши заглушку).

Кількість каналів

Багатоканальні записи у своїй більшості поширюються у форматах 5.1 (для DVD) і 7.1 (для Blu-ray), а мінімальна конфігурація для будь-якого ресивера — саме 5.1. Перша цифра описує кількість колонок об’ємного звучання, а цифра після крапки вказує кількість низькочастотних каналів, відтворенням яких займається сабвуфер. Є безліч багатоканальних конфігурацій, аж до 9.2 (дев’ять колонок і два сабвуфери) і під час вибору AV-ресивера вам потрібно визначитися, яку з них ви збираєтеся використовувати.

Якщо місце, з якого відбувається перегляд, розташоване впритул до стіни, то цілком можна обійтися і класичною схемою 5.1 — фронтальна стереопара, центральна колонка та два тилових динаміки. Якщо ж, наприклад, ваш диван стоїть у центрі кімнати, то можна організувати конфігурацію 7.1 з двома додатковими тиловими АС позаду місця перегляду.

Для виключно великих приміщень корисним може виявитися під’єднання додаткового сабвуфера. У цьому разі ваш вибір — 7.2.

Треба пам’ятати про те, що під’єднання другої стереозони в AV-ресиверах реалізується шляхом використання «вільних» каналів, тому для організації простої multiroom-системи буде потрібно мінімум 7.1-канальний ресивер, який може перепризначити два тилових канали на другу зону, залишивши п’ять основних для першої.

Декодери й аудіопроцесори

Переконайтеся, що в ресивері є всі потрібні декодери форматів Dolby і DTS. Хоча сьогодні навіть бюджетні пристрої мають практично повний набір усіх наявних стандартів, у деяких моделях початкового рівня немає підтримки форматів HD-Audio — таких як Dolby TrueHD і DTS-HD Master Audio. Вони трапляються на дисках Blu-ray і використовують компресію без втрат, що позитивно позначається на звучанні. Для відтворення музичних треків, упевніться, що ресивер підтримує декодування таких менш поширених форматів, як FLAC, AAC, Apple Loseless і тому подібних.

У AV-ресивері для перетворення сигналу використовуються ЦАП із розрядністю 24 біти й частотою дискретизації не менше ніж 96 кГц, а у флагманських моделях можна натрапити на частоти аж до 256 кГц. Якщо ви збираєтеся програвати HD-аудіозаписи (наприклад, диски SACD або DVD-Audio), то зверніть увагу на моделі з ЦАП від 192 кГц.

У всіх ресиверах є також вбудований аудіопроцесор. Крім найпростішого еквалайзера, він може пропонувати кілька додаткових інструментів, сильно змінюють звучання. Якщо вас цікавлять системи цифрового обробляння сигналу (DSP), що імітують акустику різних приміщень, — переконайтеся, що вони пропонуються виробником у цій моделі.

Для пуристів, що вважають за краще слухати оригінальну звукозапис без будь-яких змін, у ресиверах передбачений режим Direct, у якому сигнал пускається в обхід систем обробки звуку — переконайтеся в його наявності. Для найвимогливіших рекомендовано вибирати моделі з функцією Pure Direct, за активації якої ресивер вимкне не тільки темброблок, а й усі незадіяні відеоланцюги для зменшення можливих наведень і перешкод.

Кількість портів

До цього параметра потрібно підходити дуже відповідально, з огляду на вже наявний парк апаратури та плановані до купування пристрої. Сьогодні аналогові роз’єми, на щастя, практично повністю витіснені цифровими та визначальним чинником під час вибору ресивера є кількість HDMI-портів. Саме цей універсальний цифровий роз’єм може передавати як звук, так і зображення, використовуючи під час під’єднання всі сучасні DVD-плеєри, програвачі Blu-ray, ігрові приставки, супутникові тюнери та медіаплеєри. Треба вибирати ресивер із підтримкою HDMI версії не нижче 1.4. У початкових моделях є мінімум три порти HDMI, але краще «запастися» ними про запас — п’яти-шести портів має вистачити для більшості користувачів.

Пам’ятайте, що один HDMI використовується ресивером як вихід, для під’єднання до дисплея. Якщо у вашій системі домашнього кінотеатру є як плоска панель, так і проектор — вибирайте моделі з двома HDMI-виходами, що дасть вам змогу відразу під’єднати обидва пристрої. Вітається й наявність окремого HDMI-порту на передній панелі для швидкого під’єднання «гостьових» пристроїв.

В епоху домінування HDMI про «застарілі» цифрові аудіоінтерфейси (коаксіальний і оптичний), виробники починають потихеньку забувати. Якщо раніше в ресивері середнього класу нормою вважалося наявність трьох оптичних і пари коаксіальних роз’ємів, то сьогодні їх кількість зменшилася до одного-двох. Однак в обігу ще досить апаратури, яка їх використовує. Переконайтеся, що їх кількість в обраному ресивері вас влаштовує.

Те ж саме можна сказати і про аналогові компонентні роз’єми — у моделях початкового рівня їх взагалі вже може не бути. Якщо ви маєте цінний матеріал сигналу, обладнаний вбудованими декодерами, і ви з якихось причин збираєтеся покласти функцію декодування звуку саме на нього — упевніться заздалегідь, що в ресивера є аналоговий аудіовхід із потрібною кількістю каналів.

Пропуск сигналу в режимі очікування (Standby Passthrough)

Якщо ви збираєтеся використовувати ресивер як центральний вузл системи домашнього кінотеатру, під’єднавши до нього безліч джерел і поклавши на нього функції комутації, переконайтеся в тому, що ресивер обладнаний функцією standby-passthrough. Вона дає ресиверу змогу пропускати сигнал навіть у вимкненому стані. Це дасть змогу, наприклад, дивитися фільми з плеєра, не вмикаючи AV-ресивер — картинка та звук пройдуть через ланцюга підсилювача та потраплять на дисплей. Тож звук відправиться не на колонки для домашнього кінотеатру, а на динаміки ТВ, що дасть змогу подивитися кіно пізно вночі, не боячись розбудити рідних.

Також варто вибирати моделі, що можуть пропускати в таких умовах 3D-сигнал. У топових пристроях уже з’являється можливість роботи із сигналом високої чіткості 4K — якщо у вас у планах перехід на 4К-дисплей, обов’язково купуйте ресивер із підтримкою цього нового стандарту.

Канал зворотного аудіосигналу (Audio Return Channel)

Ця функція також допомагає зменшити кількість дротів у системі та спростити керування. Якщо ваш дисплей підтримує систему ARC, то за під’єднання його до відповідного обладнаного ресивера через HDMI, ТВ буде не тільки приймати сигнали з підсилювача, а й зможе віддавати на ресивер звук (наприклад, з ефірної трансляції або вбудованого плеєра) з цього ж кабелю. У такому разі вам не потрібно буде протягувати ще один кабель від ТВ до ресивера.

Масштабування й конвертація відео

Ці функції також знадобляться за умови під’єднання всіх джерел через ресивер — вбудований відеопроцесор вміє перетворювати аналоговий сигнал у цифровий. У простих моделях цим усе й обмежується, а AV-ресивери середнього та високого рівня вже вміють змінювати формат відео, підвищуючи стандартну роздільну здатність аж до стандарту Full HD. Втім, якщо всі джерела системи у вас цифрові — то ці системи вам, найімовірніше, не знадобляться.

Система автокалібрування

Раніше наявні тільки в топових моделях системи автоматичного настроювання сьогодні можна натрапити і в дешевших апаратах, хоча в найбільш бюджетних пристроях її часто немає зовсім. AV-ресивери середнього рівня зазвичай визначають лише кількість колонок у системі, перевіряють їх полярність і виставляють відстань від акустики до слухача.

Пристрої найвищої категорії вимірюють ще й акустичні характеристики кімнати та проводять відповідні корекції, плюс за допомогою багатосмугового еквалайзера налаштовують рівні гучності за частотами.

Екранне меню

І перерахованих вище функцій удосталь, щоб зрозуміти, наскільки функціональний сучасний AV-ресивер. Тож копатися в настройках і параметрах апарату, використовуючи невеликий дисплей пристрою, що вміщує в себе в найкращому випадку кілька рядків — дуже незручно.

Моделі класом вище вміють виводити на під’єднаний дисплей графічний інтерфейс, який не тільки спрощує настроювання ресивера, а й дає змогу відобразити різноманітні графіки та результати вимірів системи автокалібрування.

Якщо ви збираєтеся досить щільно зайнятися тонким тюнінгом системи — то ця функція вам потрібна. Якщо ви покладаєтеся на автоматику та не маєте достатніх навичок для ручного настроювання, можна обійтися й без неї.

Пам’ятайте, що в недорогих моделей екранне меню може виводитися тільки на окремий композитний відеовихід, що не дуже зручно. В апаратах середнього класу та вище меню виводиться через основний HDMI-вихід.

USB-порт

Наявність порту USB (бажано на фронтальній панелі) — чудовий спосіб для швидкого відтворення мультимедіа-файлів із зовнішнього носія.

Моделі подорожче вміють через цей порт працювати також і з плеєрами iPod, виводячи на дисплей (або екранне меню) список пісень, плейлисти, обкладинки та іншу додаткову інформацію про трек.

Мережеві функції

Сучасні AV-ресивери все частіше обладнуються можливістю під’єднання до локальної комп’ютерної мережі. Така функціональність потрібна для реалізації таких функцій:

1. Інтернет-радіо — величезна кількість безоплатних станцій в Інтернеті на будь-який смак дасть вам змогу відмовитися від використання старого доброго FM-тюнера.
2. DLNA-клієнт — у моделях подорожче є можливість відтворення мультимедійного контенту з мережевих ресурсів через протокол DLNA. У результаті AV-ресивер перетворюється на самодостатній програвач. Підтримуються як аудіо, так і формати відео, правда що стосується сумісності з останніми ресивери все ж поступаються навіть найпростішому медіаплєєру. Вирішіть для себе, чи будете ви використовувати цю функцію.
3. AirPlay — один із найпопулярніших стандартів бездротового передавання звуку з пристроїв Apple сьогодні підтримується багатьма ресиверами. Завдяки йому ви зможете переслати музику з вашого iPhone/iPad прямо на ресивер без будь-яких дротів.

Якщо хоча б одна з перерахованих функцій вас цікавить, то вибирайте ресивер із мережевим входом. У моделях середнього та високого класу також з’являється можливість бездротового під’єднання до мережі через вбудований або опціональний W-Fi-адаптер.

Bluetooth

Якщо у вас немає пристроїв від Apple, то альтернативою для бездротового під’єднання смартфонів/планшетів стане використання Bluetooth-адаптера, з яким працювати зможуть будь-які мобільні пристрої.

Однак такий модуль у більшості ресиверів часто опціональний. Якщо ви плануєте задіяти Bluetooth-під’єднання, заздалегідь переконаєтеся в тому, що модуль для вашого ресивера доступний у продажу.

Пульт ДК

Ресивери середньої й високої цінової категорії найчастіше обладнуються універсальними пультами дистанційного керування (як програмованими, так і навчальними), що ще більше спрощує керування декількома компонентами системи одночасно.

Підсумки

У цій статті ми навмисно не торкалися теми якості звучання тих чи інших ресиверів. Ця оцінка, по-перше, дуже суб’єктивна, по-друге, безпосередньо залежить від під’єднаної акустики. Тож у цьому плані вам доведеться орієнтуватися, покладаючись на здоровий глузд, наявний бюджет і особисті переваги. З погляду функціональності сучасні AV-ресивери неймовірно універсальні, і підібрати гідний апарат сьогодні не буде складно. Головне — визначитися з тим, що потрібно конкретно вам і, по можливості, заздалегідь прослухати кілька претендентів перед тим, як зробити остаточний вибір.

Удалої покупки!

Зображення взято з джерел: unsplash.com, pixabay.com